Перейти до вмісту

Загава Ґальон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загава Ґальон
Ім'я при народженнірос. Злата Шнипицки Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася4 січня 1956(1956-01-04)[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ізраїль
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПетах-Тіква[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЄврейський університет, Коледж Бейт-Берлd і Університет імені Бар-Ілана Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1], російська[1], їдиш[1] і іврит Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Кнесету[d][1], депутат Кнесету[d][1], депутат Кнесету[d], депутат Кнесету[d], депутат Кнесету[d], депутат Кнесету[d] і Observer of the Parliamentary Assembly of the Council of Europed[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнясержант Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяМерец Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 5857435 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтzehavagalon.co.il Редагувати інформацію у Вікіданих

Загава Ґальон (івр. זהבה גלאון, уроджена Злата Лейбівна Шнипицька; нар.. 4 січня 1956 року, Вільнюс, СРСР) — ізраїльська політична діячка, лідерка лівої партії «Мерец» в 2012—2018 роках, феміністка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Злата Шнипицька народилася 4 січня 1956 року у Вільнюсі. Батьки, Лейб Борух-Лейзерович Шнипицький (1926, Маріямполе — 2018, Тель-Авів) та Шейна Ісаківна Шнипицька (уроджена Надель, 1923, Вільнюс — 2012, Тель-Авів)[3][4]. У 1957 році родина емігрувала до Польщі, звідти в 1960 році репатріювалася до Ізраїлю. Злата служила в десанті Армії оборони Ізраїлю, демобілізувалась у сержантському званні.

Перший академічний ступінь здобула в коледжі Бейт Берл, в галузі спеціальної педагогіки та івриту. Другий отримала в Єрусалимському університеті.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1999 році Загава Ґальон була обрана до Кнесету 15-го скликання та увійшла до складу комісії з підтримки статусу жінки, комісії із закордонних справ і безпеки та комісії кнесету. Також посіла посаду голови парламентської слідчої комісії з питання торгівлі жінками. Очолила фракцію «Мерец» у кнесеті.

Потім переобиралася до Кнесету 16-го та 17-го скликань. Перед виборами в кнесет 18-го скликання посіла четверте місце в партійному списку Мерецу, і не стала депутаткою, адже партія отримала всього три мандати. Однак після того, як в 2011 році депутат Хаїм Орон покинув Кнесет, Захава Гальон зайняла його місце[5][6][7].

7 лютого 2012 року Ґальон була обрана лідеркою партії «Мерец», її кандидатуру підтримала засновниця партії Шуламіт Алоні, назвавши Ґальон «нахабною та сміливою», а її суперника Ілана Ґілона — «стомлюючим занудою»[8][9].

Загава Ґальон є однією з засновниць руху «Бецелем» та його генеральною секретаркою. Ґальон володіє івритом, їдишом, англійською та російською мовами.

Дядько (брат матері) — історик-медієвіст Беньямін Ісакович Надель (1918, Петроград — 2014, Хантінгтон), випускник віленської семінарії вчителів їдишу (1936), кандидат історичних наук (1947), був професором і завідувачем кафедри латинської мови в Педагогічному інституті імені О. І. Герцена, з 1957 року завідувачем кафедри стародавньої та середньовічної історії Вищої педагогічної школи в Гданську; у 1968 році покинув Польщу і з 1969 року жив у США, де серед іншого був директором архівів Бунду, генеральним секретарем його координаційної ради (1992—2004) і редактором її органу «Ундзер цайт» (на їдиш); автор кількох історичних монографій на їдиші, наукових праць російською, польською та англійською мовами, головним чином з історії грецької діаспори раннього середньовіччя[10][11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж חה"כ זהבה גלאון — Кнесет.
  2. ↑ pace.coe.int
  3. ↑ Александр Гольденштейн (16 января 2011 года). Злата из Вильнюса сменит в Кнессете «защитника армян» — но не хочет говорить об этом. // izrus.co.il. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 11 лютого 2012.(рос.)
  4. ↑ Репатриантка из бывшего СССР возглавила партию МЕРЕЦ Репатриантка из бывшего СССР возглавила партию МЕРЕЦ. // cursorinfo.co.il. 8 февраля 2012. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2012.(рос.)
  5. ↑ Рони Софер. אחרי 23 שנה: ח"כ חיים אורון פורש מהכנסת (івр.). Єдіот ахронот. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 11 лютого 2012.(рос.)
  6. ↑ Глава партии МЕРЕЦ [[Хаім Орон]] уходит из Кнессета после 23 лет работы. // newsru.co.il. 2 января 2011. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 11 лютого 2012. {{cite news}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)(рос.)
  7. ↑ Current Knesset Members of the Eighteenth Knesset: Replacements Among Knesset Members [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.] Knesset website(рос.)
  8. ↑ Шуламит Алони: Гальон — наглая и смелая, а Гилон — утомительный зануда[недоступне посилання]. — статья на сайте Zman.com (6 февраля 2011 года)(рос.)
  9. ↑ Захава Гальон будет руководить партией МЕРЕЦ[недоступне посилання]. — статья на сайте Zman.com (7 февраля 2011 года)(рос.)
  10. ↑ Некролог Б. И. Наделя [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Боспорские манумиссии и греческое право(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загава Ґальон


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загава_Ґальон&oldid=41488542