Загадкова історія Бенджаміна Баттона (фільм)
Загадкова історія Бенджаміна Баттона![]() | |
---|---|
The Curious Case of Benjamin Button | |
Жанр | драма, фантастика |
Режисер | Девід Фінчер |
Продюсер |
Кетлін Кеннеді Френк Маршалл Сін Чеффін |
Сценарист |
Ерік Рот Робін Свікорд |
На основі | Загадкова історія Бенджаміна Баттона |
У головних ролях |
Бред Пітт Кейт Бланшетт Тільда Свінтон Джулія Ормонд |
Оператор | Клаудіо Міранда |
Композитор | Олександр Деспла |
Художник | Donald Graham Burtd |
Кінокомпанія | The Kennedy/Marshall Companyd, Warner Brothers і Paramount Pictures |
Дистриб'ютор | InterComd[1] і Netflix |
Тривалість | 166 хв. |
Мова | англійська |
Країна |
![]() |
Рік | 2008 |
Кошторис | 160 млн. $ [2] |
Касові збори | 334 млн $ |
IMDb | ID 0421715 |
benjaminbutton.com | |
![]() |
«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» (англ. The Curious Case of Benjamin Button) — фільм Девіда Фінчера, прем'єра якого відбулася 25 грудня 2008 в США, знятий за однойменним оповіданням Френсіса Скотта Фіцджеральда.
Оскільки розповідь була короткою, сценарист Ерік Рот перетворив її «на 200-сторінковий сценарій, який описує 80 років життя цієї незвичайної людини».
«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» була випущена в Північній Америці 25 грудня 2008 року і отримала позитивні відгуки критиків, які високо оцінили режисуру Фінчера, гру Пітта, виробничі цінності та візуальні ефекти. Фільм мав касові збори у розмірі 335,8 мільйона доларів по всьому світу за його бюджету в 167 мільйонів доларів. Фільм отримав тринадцять номінацій на премію Оскар, більшість із 81-ї премії Оскар, у тому числі за найкращий фільм, найкращу режисуру Фінчера, найкращу чоловічу роль Пітта та найкращу жіночу роль другого плану Тараджі П. Хенсон також тричі виграв: за найкращу художню постановку, найкращий грим і найкращі візуальні ефекти.
Сюжет[ред. | ред. код]
На початку XX століття, у вісімдесятирічному віці народжується Бенджамін Баттон (Бред Пітт) і починає жити у зворотному порядку: народжується старим і молодіє з кожним днем. Згодом стикається зі складнощами, коли закохується в десятирічну дівчинку Дейзі (героїня Кейт Бланшетт). Події фільму беруть початок з часів Першої світової війни: за сюжетом Баттон народився в 1918 році в день закінчення війни — і тривають до 2005 року. Фільм демонструє риси стилістики магічного реалізму.
У ролях[ред. | ред. код]
- Бред Пітт — Бенджамін Баттон
- Чендлер Кентербері — Бенджамін Баттон (8 років)
- Спенсер Деніелс[en] — Бенджамін Баттон (12 років)
- Кейт Бланшетт — Дейзі
- Ель Феннінг — Дейзі (7 років)
- Джулія Ормонд — Керолін
- Джейсон Флемінг[en] — Томас Баттон
- Тільда Свінтон — Елізабет Еббот
- Тараджі Генсон — Квінні
- Джаред Гарріс — капітан
- Магершала Алі — Тіззі
- Ед Мецгер[en] — Теодор Рузвельт
Виробництво[ред. | ред. код]
Підготовка до зйомок[ред. | ред. код]
Продюсер Рей Старк купив права на екранізацію оповідання «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» в середині 1980-х років, і був обраний Universal Pictures. Його вибір упав на режисера Френка Оза та актора Мартіна Шорта, якому було запропоновано головну роль, але Оз не зміг зрозуміти, як змусити історію працювати. У 1991 році режисером фільму став Стівен Спілберг із Томом Крузом у головній ролі, але Спілберг залишив проєкт, щоб зняти «Парк Юрського періоду» та «Список Шиндлера». Старк зрештою продав права продюсерам Кетлін Кеннеді та Френку Маршаллу, який зняв фільм разом з Paramount Pictures та Universal Pictures, які, як і раніше, виступали як партнер зі спільного виробництва.
До літа 1994 року до керівника кінофестивалю Меріленда Джека Гермеса звернулися з пропозицією про можливість зняти фільм у Балтіморі. У жовтні 1998 року сценарист Робін Свайкорд написав для режисера Рона Говарда сценарій, у якому головного героя грає Джон Траволта[3]. У травні 2000 року Paramount Pictures найняв сценариста Джима Тейлора, щоб адаптувати сценарій з розповіді[4]. Сценарист Чарлі Кауфман також взяв участь у написанні сценарію[5]. У червні 2003 року директор Гері Росс вступив у остаточні переговори, щоб очолити новий проєкт, сценарій якого написав Ерік Рот[6]. У травні 2004 року режисер Девід Фінчер вступив у переговори, щоб замінити Росса як режисера фільму[7].
Проби[ред. | ред. код]
У травні 2005 року Бред Пітт і Кейт Бланшетт вступили в переговори про те, щоб зіграти головні ролі у фільмі[8], у вересні 2006 у переговори про отримання ролей вступили також Тільда Свінтон, Джейсон Флемінг та Тараджі Генсон[9]. У жовтні наступного року, до початку зйомок, Джулія Ормонд отримала роль дочки Дейзі, якій персонаж Бланшетт розповідає історію своєї любові до Бенджаміна Баттона[9]. З деякими колегами по фільму Бред Пітт знімався у попередніх проєктах: з Ормонд у «Легендах осені», з Флемінгом у «Великому куші», з Джаредом Харрісом у «Дванадцять друзів Оушена», з Бланшетт — у «Вавилоні», зі Свінтон — у фільмі «Прочитати і спалити».
Зйомки[ред. | ред. код]
Новий Орлеан та його околиці у штаті Луїзіана були обрані місцями для зйомок фільму. Зйомки розпочалися у жовтні 2006 року[10]. Для зйомок у Луїзіані було виділено 27 мільйонів доларів із бюджету фільму, який становив 167 мільйонів доларів[11]. Зйомки розпочалися 6 листопада 2006 року у Новому Орлеані. У січні 2007 року Кейт Бланшетт приєдналася до зйомок[12]. Фінчер високо оцінив легкість доступу до сільських та міських декорацій у Новому Орлеані та сказав, що відновлення від урагану Катріна не є перешкодою для зйомок[13].
У березні 2007 року виробництво на два місяці перемістилося до Лос-Анджелесу. Основні зйомки планувалося зробити за 150 днів. Решту часу Digital Domain використало, щоб створити, за допомогою візуальних ефектів, метаморфози персонажа Бреда Пітта на етапі дитинства[14]. Режисер використав камеру, названу Mova Contour, розроблену Стівом Перлманом, щоб показати дані деформації особи наживо[15].
Навколишня ситуація у фільмі створена Matte World Digital, включаючи кілька кадрів інтер'єру залізничного вокзалу Нового Орлеана, щоб показати архітектурні зміни та погіршення в різні епохи. Залізнична станція була побудована у вигляді тривимірної моделі, були додані ефекти освітлення та старіння, використовуючи програмне забезпечення Next Limit's Maxwell rendering software – інструмент архітектурної візуалізації[16]. Виробництво фільму було завершено у вересні 2007 року[17].
Саундтрек[ред. | ред. код]
Музика до фільму була написана французьким композитором Александром Деспла разом із Hollywood Studio Symphony[18].
Реліз[ред. | ред. код]
Спочатку реліз фільму «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» був призначений на травень 2008 року, але пізніше дату прем'єри перенесли на 26 листопада 2008 року[19]. Попри це, прем'єрний показ фільму відбувся в США 25 грудня 2008, у Мексиці 16 січня 2009, в Англії 6 лютого 2009[20].
Касові збори[ред. | ред. код]
У день відкриття фільм зайняв друге місце після «Марлі та я» у Північній Америці з 11 871 831 доларів у 2988 кінотеатрах за середньої ціни 3973 долара[21]. Однак у перші вихідні фільм опустився на третю позицію після «Марлі та я» та «Казки на ніч» з 26 853 816 доларів у 2988 кінотеатрах за середньої ціни 8 987 доларів. Фільм зібрав 127,5 мільйона доларів на внутрішньому ринку та 208,3 мільйона доларів на зарубіжних ринках, при цьому загальний валовий прибуток склав 335,8 мільйона доларів[21].
Цифрові носії[ред. | ред. код]
Фільм був випущений на DVD 5 травня 2009 року компанією Paramount, а також на Blu-ray та дводисковому DVD компанією The Criterion Collection. Реліз Criterion включає більше трьох годин спеціальних матеріалів та документальний фільм про створення фільму[22].
Станом на 1 листопада 2009 року було продано 2515722 DVD-копії фільму, а виручка від продажів склала 41196515 доларів[23].
Номінації та нагороди[ред. | ред. код]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2009 — Премія «Оскар»
- Найкраща робота художників-постановників — Дональд Грем Берт, Віктор Дзолфо
- Найкраща робота гримерів — Грег Кенном
- Найкращі спецефекти — Ерік Барба, Стів запро, Берт Долтон, Крейг Беррон
- 2009 — Премія «Сатурн»
- Найкращий фільм в жанрі фентезі
- Найкраща робота гримерів — Грег Кенном
- Найкраща актриса другого плану — Тільда Суїнтон
- 2009 — Премія BAFTA
- Найкращий грим і волосся — Джин Енн Блек, Коллін Келлаган
- Найкраща робота художників-постановників — Дональд Грем Берт, Віктор Дзолфо
- Найкращі спецефекти — Ерік Барба, Стів запро, Берт Долтон, Крейг Беррон
- 2008 — Премія Національної ради кінокритиків США
- Найкращий режисер — Девід Фінчер
- Найкращий адаптованій сценарій — Ерік Рот
Номінації[ред. | ред. код]
- 2009 — Премія «Оскар»
- Найкраща операторська робота — Клаудіо Міранда
- Найкращий дизайн костюмів — Жаклін Вест
- Найкращий монтаж — Кірк Бакстер, Енгус Волл
- Найкраща режисура — Девід Фінчер
- Найкращий оригінальний саундтрек — Олександр Деспла
- Найкращий звук — Девід Паркер, Майкл Семанік, Рен Клайс, Марк Вайнгартер
- Найкращий фільм року — Кетлін Кеннеді, Френк Маршалл, Сін Чеффін
- Найкраща чоловіча роль — Бред Пітт
- Найкраща жіноча роль другого плану — Тараджі Генсон
- Найкращий сценарій, заснований на раніше опублікованому матеріалі Ерік Рот, Робін Свікорд
- 2009 — Премія «Сатурн»
- Найкращий актор — Бред Пітт
- Найкраща актриса — Кейт Бланшет
- Найкращий режисер — Девід Фінчер
- Найкраща музика — Олександр Деспла
- Найкращі спецефекти — Ерік Барба, Стів запро, Берт Долтон, Крейг Беррон
- Найкращий сценарій — Ерік Рот
- 2009 — Премія BAFTA
- Найкраща операторська робота — Клаудіо Міранда
- Найкращий дизайн костюмів — Жаклін Вест
- Найкращий монтаж — Кірк Бакстер, Енгус Уолл
- Найкращий режисер — Девід Фінчер
- Найкращий фільм — Кетлін Кеннеді, Френк Маршалл, Сін Чеффін
- Найкращий актор — Бред Пітт
- Найкраща музика — Олександр Деспла
- Найкращий адаптованій сценарій — Ерік Рот
- 2009 — Премія «Золотий глобус»
- Найкращий режисер — Девід Фінчер
- Найкращий фільм (драма)
- Найкращий оригінальний саундтрек — Олександр Деспла
- Найкраща чоловіча роль (драма) — Бред Пітт
- Найкращий сценарій — Ерік Рот, Робін Свікорд
- 2009 — Премія «MTV Movie Awards»
- Найкраща жіноча роль — Тараджі Генсон
Рецензії[ред. | ред. код]
Відгуки критиків[ред. | ред. код]
Агрегатор рецензій Rotten Tomatoes повідомляє, що 71% критиків дали фільму позитивні відгуки на основі 258 рецензій із середньою оцінкою 7,10 з 10[24]. На Metacritic фільм отримав середньозважену оцінку 70 зі 100 на основі 37 оглядів[25]. Yahoo! Movies повідомило, що фільм отримав середній бал B+ від критичного консенсусу на основі 12 оглядів[26]. Глядачі, опитані CinemaScore, поставили фільму оцінку A – за шкалою від A до F[27].
Тодд Маккарті з журналу Variety дав фільму позитивну рецензію, назвавши його «дуже приємною порцією глибокої голлівудської розповіді»[28]. Пітер Хауелл з Toronto Star сказав: «Кажуть, що невивчене життя не варте того, щоб жити. «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» пропонує доповнення: життя, прожите задом наперед, може бути набагато кориснішим» і описує фільм як «магічна і зворушлива розповідь про людину, яка проживає своє життя у зворотному напрямку» і «кіновиробництві в кращому вигляді»[29]. Род Йейтс з Empire надав йому п'ять зірок із п'яти можливих[30]. Кірк Ханікатт з The Hollywood Reporter вважає, що фільм «чудово знятий і блискуче зіграний Бредом Піттом у його вражаючому виступі на сьогодні». Ханікатт похвалив Фінчера за постановку фільму і зазначив, що «кінематографія чудово поєднує в собі палітру приглушених землістих кольорів з необхідною комп'ютерною графікою та іншими візуальними ефектами, які переносять людину в чарівне минуле». Ханікатт заявляє, що суть Бенджаміна Баттона в тому, що це «інтимний епос про кохання та втрату, який є чистим кіно»[31].
А. О. Скотт з «Нью-Йорк таймс» заявляє: «Загадкова історія Бенджаміна Баттона, що триває понад дві з половиною години, зітхає від туги і кипить від інтриг, досліджуючи філософські загадки та емоційні парадокси стану свого головного героя в дусі, який повинен більше [[Хорхе Луїс Борхес|Хорхе Луїсу Борхесу], ніж Фіцджеральду». Скотт похвалив Фінчера і написав: «Грунтуючись на досягненнях таких піонерів, як Стівен Спілберг, Пітер Джексон і Роберт Земекіс, пан Фінчер додав делікатності і витонченості в цифрове кіновиробництво», і далі заявляє: «Хоча він стоїть на плечах проривів, подібно «Особливій думці», «Володарю перснів» і «Форресту Гампу», Бенджамін Баттон може бути найсліпучішим з подібних гібридів саме тому, що він найтонший». Він також заявив: «У той же час, як і будь-яке інше кохання, як і будь-який фільм, воно затьмарене розчаруванням і приречене на кінець»[32].
З іншого боку, Енн Хорнадей із Вашингтон пост заявляє: «Не можна заперечувати явні амбіції та технічну майстерність «Загадкової історії Бенджаміна Баттона». Що менш ясно, то це те, що він повністю заробляє своє власне роздуте почуття власної важливості», і далі каже: «Він грає дуже обережно, коли повинен дозволити майоріти своєму потворному прапору»[33]. Кімберлі Джонс із The Austin Chronicle розкритикувала фільм і заявила: «Фінчер продає нам вилицюватих кінозірок, що граються у простирадлах, і називає це великою любов'ю. Я ні секунду не купилася на це»[34]. Роджер Еберт із Chicago Sun-Times дав фільму дві з половиною зірки з чотирьох, заявивши, що це «чудово знятий фільм, заснований на глибоко помилковій передумові… Передумова фільму знецінює будь-які стосунки, робить марною будь-яку дружбу чи романтику, і плює не в обличчя долі, а назад, в пащу часу»[35].
Пітер Бредшоу в The Guardian назвав фільм «166 хвилин солодкої нудьги», поставивши йому одну зірку з п'яти[36]. Космо Ландесман із The Sunday Times дав фільму дві зірки з п'яти, написавши: «Ідея фільму не має сенсу. Це прийом, який триває майже три години ... «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» - це заспокійливий голлівудський фільм, який пропонує безпечний та очищений погляд на життя та смерть»[37]. Джеймс Крістофер у The Times назвав це «втомливим марафоном диму та дзеркал. З погляду основних вимог драми з трьома барабанами, фільму не вистачає змісту, достовірності, гідного сценарію та персонажів, які вам справді можуть бути цікавими»[37]. Дерек Малкольм з лондонської Evening Standard вважає, що «ніколи і ні в який момент ви не відчуваєте, що в цьому є щось більше, ніж дивна історія, яку веде режисер, який знає, що він робить, але не завжди знає, чому він це робить»[38].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/158984/2009_filmbemutatok_osszes.xls
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button — Box Office Data, Movie News, Cast Information - The Numbers. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
- ↑ 'Husband' vows renewed; doc on saint set. Variety (англ.). 22 жовтня 1998. Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Brodesser, Claude (19 травня 2000). Taylor sews up deal to adapt 'Button'. Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Chagollan, Steve (21 серпня 2005). F. Scott Fitzgerald Gets a Second Act After All. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Dunkley, Cathy (2 червня 2003). Par popping its 'Button'. Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ McNary, Dave (10 травня 2004). WB snaps Par 'Button' coin. Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Foreman, Lisa (4 травня 2005). Blanchett, Pitt on 'Case' for Fincher. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ а б Movies Archives. ComingSoon.net. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ McNary, Dave (4 липня 2005). Par pinches Fincher. Variety (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Cieply, Michael (11 жовтня 2008). States’ Film Production Incentives Cause Jitters. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ O'Sullivan, Michael (29 грудня 2006). Blanchett hits buzz in provocative roles. The Journal Gazette (англ.).
- ↑ MacCash, Daug (7 березня 2007). Camera ready. The Times-Picayune (англ.).
- ↑ M. Halbfinger, David (18 лютого 2007). Lights, Bogeyman, Action. The New York Times (англ.).
- ↑ Wingfield, Nick (31 липня 2006). Digital Replicas May Change Face of Films. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Duncan, Jody (Січень 2009). «The Curious Case of Benjamin Button» (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Krieger, Kadee (24 січня 2007). Filmed in Mandeville. The Times-Picayune (англ.).
- ↑ News. ScoringSessions.com (амер.). Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button (англійською). ComingSoon.net. Архів оригіналу за 27 січня 2009. Процитовано 23 січня 2009.
- ↑ Release dates for «The Curious Case of Benjamin Button» (англійською). IMDb. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 23 січня 2009.
- ↑ а б The Curious Case of Benjamin Button. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button. The Criterion Collection (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Top-Selling DVD Titles in the United States 2009. The Numbers. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button (2008). Yahoo! Movies (англ.). Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Cinemascore :: Movie Title Search. web.archive.org. 20 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button Movie Review - Read Variety's Analysis Of The Film The Curious Case of Benjamin Button. web.archive.org. 7 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Howell, Peter (24 грудня 2008). The Curious Case of Benjamin Button: Moviemaking at its best. The Toronto Star (en-CA). ISSN 0319-0781. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case Of Benjamin Button. Empire. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Hollywood Reporter. web.archive.org. 11 грудня 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Scott, A. O. (24 грудня 2008). It’s the Age of a Child Who Grows From a Man. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button: Movie Showtimes and Reviews on washingtonpost.com. web.archive.org. 8 листопада 2012. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Movie Review: The Curious Case of Benjamin Button. www.austinchronicle.com (амер.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ The Curious Case of Benjamin Button :: rogerebert.com :: Reviews. web.archive.org. 24 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Film review: The Curious Case of Benjamin Button. the Guardian (англ.). 6 лютого 2009. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ а б TLS - Times Literary Supplement. TLS (en-GB). Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ This is London Magazine. This is London Magazine (амер.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Загадкова історія Бенджаміна Баттона на сайті IMDb (англ.)
- Загадкова історія Бенджаміна Баттона на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Загадкова історія Бенджаміна Баттона на сайті AllMovie (англ.)
- Загадкова історія Бенджаміна Баттона на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Загадкова історія Бенджаміна Баттона на сайті Metacritic (англ.)
|
|
|
|
- Фільми 2008
- Фільми — лауреати премії «Сатурн»
- Лауреати премії «Сатурн»
- Фільми США 2008
- Фантастичні фільми 2008
- Фільми англійською мовою
- Фентезійні фільми США
- Фільми-драми США
- Фільми Девіда Фінчера
- Фільми з музикою Александра Деспла
- Paramount Pictures
- Фільми Warner Bros.
- Фільми — лауреати премії «Оскар»
- Фільми про Новий Орлеан
- Екранізації творів Френсіса Скотта Фіцджеральда