Клінічний аналіз сечі
Клінічний аналіз сечі — лабораторне дослідження сечі, зазвичай з діагностичною метою.
Фізичні властивості сечі
Параметри нормальної сечі (оцінюється лише вранішня сеча):
Колір[1] — від солом'яно-жовтого до насиченого жовтого.
Прозорість — прозора
Запах — відсутній (залежно від віку, особливостей харчування)
Питома вага — 1012–1025
Хімічні властивості сечі
рН — нейтральна, слаболужна, слабокисла (4,8-7,5)
Білок — відсутній або не більше 0,033 г/л
Глюкоза — відсутня
Ацетон — відсутній
Жовчні пігменти — відсутні
Уробілін (уробіліноген) — незначна кількість.
Індикан — незначна кількість
Мікроскопія осаду сечі
Елементи органічного походження:
Еритроцити — у жінок — 0-3 в полі зору, у чоловіків — 0-1
Лейкоцити — у жінок, дітей 0-6 в полі зору, у чоловіків — 0-3 в полі зору
Епітеліальні клітини — 0-10 в полі зору
Циліндри[2] — відсутні
Мікроорганізми - відсутні
Елементи неорганічної походження:[3]
Солі — невелика кількість кристалів
Орієнтовні норми об'єму і частоти сечовиділення в залежності від віку для дітей до 12 років
| Вік | Об'єм однієї порції сечі, мл | Кількість сечовиділень | Добовий об'єм сечі, мл |
|---|---|---|---|
| 1 день | - | 4—5 | до 60 |
| До 6 місяців | 10—30 | 20—25 | 300—500 |
| від 6 місяців — до 1 року | 15—60 | 15—16 | 350—750 |
| 1—3 роки | 50—90 | 10—12 | 500—900 |
| 3—6 років | 90—150 | 6—10 | 600—1200 |
| 6—9 років | 150—200 | 5—7 | 800—1350 |
| 10—12 років | 200—250 | 4—6 | 850—1600 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Колір сечі залежить від змісту в ній пігментів: урохром, уробілін, уроеритрин, урозеїн тощо. При патології колір сечі може бути червоним, зеленим, коричневим тощо.
- ↑ Білок, який осадився в просвіті ниркових канальцев. Циліндри приймають форму самих канальців (зліпок циліндричної форми). Бувають зерністі, гіалінові, еритроцитарні.
- ↑ Елементи неорганічного походження складаються з солей, що випали в осад у вигляді кристалів і аморфної маси. Характер солей залежить від рН сечі та деяких інших властивостей. При кислій реакції сечі виявляють кристали сечової кислоти (урати), оксалати. При лужної реакції сечі — фосфати, трипельфосфати, кристали кальцію.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Норми основних клінічних, лабораторних та інструментальних показників у медицині. Є. М. Нейко та інш..- Вінниця: Нова книга, 2002.- 114 с. (С.17-20)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
