Загальновійськовий захисний комплект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2023)
Зовнішній вигляд

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) — рос. общевойсковой защитный комплект (ОЗК) — найрозповсюдженіший у збройних силах України комплект для особистого захисту шкіри тіла людини від бойових отруйних речовин та радіоактивного пилу.

Застосовується від 1960-х років і до сьогодні[1].

Склад[ред. | ред. код]

Комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць (п'яти-пальцевих літніх чи три-пальцевих зимових; можуть бути із зимовими вкладками), чохла для перенесення і зберігання (може бути окремий чохол для панчіх і рукавиць).

Захисний плащ із прогумованої тканини випускали п'яти розмірів залежно від зросту людини
  • 1 — до 165 см;
  • 2 —від 166 до 170 см;
  • 3 — від 171 до 175 см;
  • 4 —від 176 до 180 см;
  • 5 — від 181 см і більше[2].
Панчохи виготовлялися трьох розмірів
  • 1 — для розміру взуття до 40;
  • 2 — на 41 — 42 розмір взуття;
  • 3 — більш як 43 розмір взуття.

Застосування[ред. | ред. код]

Тренування в дегазації авіаційної техніки. Ту-22 обслуговують у ЗЗК у вигляді комбінезона.
Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

ЗЗК у вигляді накидки[ред. | ред. код]

У вигляді накидки ЗЗК надягається самостійно без команди: при раптовому виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із викидом в атмосферу СДОР [3], зараженні місцевості радіоактивними чи хімічними речовинами [4]
або за командою «Хімічна тривога».

В будь-якому випадку, треба:

  • заплющити очі й затримати дихання;
  • якнайшвидше надягнути протигаз, зробити різкий видих у протигазі, розплющити очі й відновити дихання;
  • висмикнути мотузку чохла, не знімаючи, накинути плащ на плечі, надіти на голову каптур; присісти або лягти, підвернувши поли плаща так, щоби з-під нього не було жодних відкритих ділянок одягу, взуття чи тіла, і не піддувало заражене повітря
  • через скельця протигаза спостерігати за полем бою, чекаючи команди «Відбій» чи наступних дій з переведення засобів захисту в інше положення.

У вигляді плащ-в-рукави[ред. | ред. код]

У вигляді плащ-в-рукави ЗЗК надягають на незараженій місцевості після команди «Плащ-в-рукави, панчохи, рукавиці надіти. ГАЗИ!» або після дій по сигналу Хімічна тривога на зараженій місцевості, коли потрібно вийти із району забруднення, уникнувши зараження ОР.

На незараженій місцевості
  • надіти панчохи, застебнути хлястики й обидві шворки[уточнити термін] на поясному ремені (зав'язавши обидві між собою, закинути їх на плечі[5]);
  • надягнути плащ-в-рукави;
  • защіпнути шпеньки,
  • надягнути протигаз; одягнути на голову каптур[6],
  • надягнути рукавиці, одягнути петлі рукавів плаща на великі пальці.
На зараженій місцевості

Плащ «в-рукави» переводять для подальших дій на зараженій місцевості самостійно чи за командою «Плащ в рукави, панчохи, рукавиці — НАДІТИ (без „Гази“)»

У цьому разі слід пам'ятати, що протигаз у жодному разі скидати не можна, а ділянка незабрудненої землі лишилася лише там, де була накрита плащем. Зовнішня поверхня плаща також вважається забрудненою.

  • Якщо є можливість визначити напрямок вітру — повернутися до вітру спиною. Всі дії виконувати у напівприсядку, щоб якнайбільше обмежити вплив отруйних речовин на відкриті ділянки.
  • Не знімаючи протигаза, надягти панчохи, стежачи, щоби ні самі панчохи, ні їх мотузки не випали за межі чистої зони; мотузки кріпити за ремінь чи лямки на штанах.
  • Виймаючи руки з рукавів, ми потрапляємо в отруєну зону; отже спочатку під плащем слід охайно надіти рукавиці і крізь рукави просовувати руки уже в рукавицях.
  • Застібаючись, робити це вкрай обережно, щоби не торкнутися відкритих ділянок шиї [7].

У вигляді комбінезона[ред. | ред. код]

Застосовується на заняттях, при проведенні дегазації, деактивації техніки, тривалих роботах на забрудненій місцевості, в паливних резервуарах, тощо.

У вигляді комбінезона ЗЗК надягають ЛИШЕ на незараженій місцевості по команді «Захисний комплект надіти. Гази».

Для цього необхідно
  • зняти все з себе: зброю, сумку із протигазом, поясний ремінь з екіпіровкою на ньому;
  • заправити поли куртки в штани (якщо були не заправлені);
  • надягнути панчохи і закріпити їх;
  • розпустити повністю мотузки-тримачі плаща (вони нам знадобляться для закріплення нижньої середньої частини плаща);
  • одягнути плащ-в-рукави; просунути кінці тримачів у антабки внизу плаща і закріпити їх тримачами-«крокодилами»[8];
  • після використання усіх застібок на плащі — надіти рукавиці, петлі рукавів на великі пальці;
  • на себе ремінь, протигазну сумку, зброю.

В побуті[ред. | ред. код]

Елементи ЗЗК часто застосовуються нашими співгромадянами у повсякденному житті не за призначенням, а для всіляких господарських потреб
Плащ ОП-1
  • використовують як захист від опадів рибалки, пастухи худоби, лісники;
  • під час роботи у дуже забрудненому середовищі використовується як комбінезон (чищення паливних резервуарів — треба використовувати лише разом з ізолювальним протигазом, інакше не уникнути отруєння; каналізаційних септиків; робота у кабельних колодязях, тощо);
Панчохи[джерело?]
  • рибалки вудять рибу на мілководді;
  • за низької води можна переходити водойми бродом;
  • за потреби виконання ґрунтових робіт, коли пройшли дощі чи високо підходять підґрунтові води;
Рукавиці

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Окрім ЗЗК на постачання підрозділів перебували Л-1, в основному, для офіцерів та екіпажів бойових машин; Л-1 не призначений для використання в зимових умовах. Також на випадок війни були розроблені одноразові плівкові засоби захисту, які внаслідок того, що зберігалися на НЗ, не отримали такого широкого розповсюдження, як ЗЗК.
  2. ↑ Кожен військовослужбовець намагався отримати плащ якнайбільшого розміру, оскільки з малим плащем не зручно виконувати нормативи по одяганню ЗЗК, а за необхідності бігти марш-кидок чи працювати у ЗЗК можна отримати серйозні потертості шкіри.
  3. ↑ СДОР - сильно діючі отруйні речовини; це можуть бути не обов'язково саме бойові ОР.
  4. ↑ Скажімо, коли солдат на полі бою побачив хмару невідомого диму, розпилення невідомого газу з ВАП літака чи від ворожого артилерійського снаряда, тощо.
  5. ↑ Мотузки від панчіх бажано зв'язати між собою завчасно, і вже так зберігати панчохи, щоб не витрачати на це часу. Щоб не натерти шкіру на шиї під час тривалого маршу, можна закріпляти мотузки швидко на один спеціальний вузол на ремінь чи на хлястики, призначені для надягання ременя, на штани.
  6. ↑ Перевірити, щоб регульований хлястик був закріплений на напівкільцях
  7. ↑ Цікаво, що час на виконання норматива на забрудненій місцевості НЕ збільшується, хоча защібати шпеньки в протигазі, рукавицях і напівприсяді дуже незручно; вимагає додаткових тренувань.
  8. ↑ Пам'ятаємо: на центральний шпиньок кріпляться дві поли; усі три тримачі-«крокодили» мають бути закріплені.

Посилання[ред. | ред. код]


Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2022)
Індивідуальні засоби захисту органів дихання
Індивідуальні засоби захисту шкіри
Індивідуальні засоби захисту очей
Засоби захисту від куль, осколків, холодної зброї
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загальновійськовий_захисний_комплект&oldid=40442091