Загальноросійська ідея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Загальноросійська ідея (всеросійська ідея; рос. общерусская идея) — концепція російського царизму, Тимчасового уряду Росії, білого руху Росії, російських шовіністичних культурних та політичних кіл, прихильників московофільства та малоросійства[1], яка проголошує українців частиною російського народу та висуває кінцеву мету об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний (триєдиний) російський народ. Загальноросійська ідея також передбачає інтеграцію етнографічної групи русинів у єдиний великий «всеросійський» народ. В історичних, літературних та політичних публікаціях термін «загальноросійський» ( рос. «общерусский» ) зустрічається окремо, без прив'язки його до концепції «триєдиного російського народу».

За твердженням російських шовіністів, українська самоідентифікація з'явилась внаслідок шкідливих зусиль історичних ворогів Росії (австрійських, німецьких та польських культурних діячів, політиків): від Росії відірвали південну частину російського народу та на базі його регіональних мовних, культурних відмінностей сформували в його свідомості відмінну від російської українську ідентичність[2][3][4]. Адепти загальноросійської ідеї також висувають спільні для російського, українського та білоруського народів ідеї загальросійської єдності, загальноросійської держави, загальноросійської мови, загальноросійської літератути, загальноросійської культури тощо.[5] Одним із ідеологів загальноросійської ідеї ( загальноросійської єдності) був російський монархіст, шовініст, антисеміт, москвофіл та українофоб Василь Шульгін.[6][7][8][9][10]

Прихильники загальноросійської ідеї не визнають право українського народу за межами російського народу на окреме культурне та політичне існування та на власну українську державність[11]. Українська мова вважається діалектом російської мови, а українці — малоросами — невід'ємною складовою гілкою триєдиного російського народу[12].

Для ідеологічного обґрунтування та легітимізації доцільності злиття українців з єдиним російським народом прихильники з.і. покликаються як на модель на приклади історичного формування німецького та французького народів з споріднених європейських племен, які ще більше культурно та мовно різнилися, ніж попередники українців та росіян[13].

Реалізація загальноросійської ідеї передбачає, за дискурсом російських шовіністів, повернути українців в «свою русскость», тобто по-суті витіснити їхні національні атрибути і відмінності відповідними такими російськими та асимілювати українців в росіян[14]. Для її ідеологічного забезпечення адепти з.і. найчастіше вдаються до підміни понять та історичних перекручень, фальсифікацій[15]. У російському фільмі з назвою «Убить русского в себе»[16] підмінюючи значення поняття «руський» поняттям «російський» (рос. — «русский»), які мають зовсім різні значення, але однаково перекладаються російською мовою на слово «русский», ідеологи загальноросійської ідеї, маніпулюючи фактами та свідомістю глядачів, намагаються донести до глядачів фільму наче в Україні та, зокрема, в Галичині історично проживали такі ж росіяни як і в Росії, які пізніше наче зусиллям ворогів Росії перетворились в українців. Фальсифікуючи історичні факти, прихильники «загальноросійської ідеї» вважають, що до моменту польських та австрійських впливів народ України розмовляв такою ж самою мовою, як і народ, що колись проживав на теририторії Росії.[17][18]

Центральне місце в загальноросійській ідеї займає антинаукова теорія виникнення та поширення української мови наче в наслідку ополячування нібито російського народу України. При цьому ними ігноруються історичні факти, виникнення та поширення діалектів народної української мови на землях, як наприклад, Закарпаття та Буковина, які історично ніколи не були під польським впливом, та на таких землях, як наприклад, Сіверщина та Чернігівщина, які перебували під владою Речі Посполитої всього приблизно тридцять років, з 1618 по 1648 рр. Ними також не береться до уваги те, що землі України, як і землі Білорусі, однаково в часі та в умовах перебували під владою Речі Посполитої, але тим не менше, на тих землях, відповідно, поширились дві окремі мови — українська та білоруська, а не одна.[19]

На практиці прибічники загальноросійської ідеї реалізовували асиміляцію українців в росіян, зокрема царські уряди Російської імперії шляхом заборон та недопущенням української мови до галузей освіти, науки, культури та державного управління здійснювали зросійщення українського народу.[20]

В Україні серед відомих представників влади речником загальноросійської ідеї виступав колишній міністр освіти України Дмитро Табачник, серед відомих журналістів — українофоб Олесь Бузина.[21][22][23]

Президент Росії Путін неодноразово заявляв, що українці та росіяни є одним, єдиним народом.[24][25][26][27][28][29]

Іван Франко гостро критикував москвофілів за їх відступництво та зрадницьку позицію.[30][31] Він заперечив висловлювання про «общеруську» чи навіть «всеслов’янську» єдність, від якої відмовився Михайло Драгоманов.[32] Іван Франко називав «общерусских» з середовища русинів-українців «ренегатами, своїми запроданцями, своїми зрадниками, своїм, так мовити, сміттям». Він вважав, що «відносини українсько-руської (але не общеруської) інтелігенції до російського письменства і до великоруського, чи московського народу повинні бути такими самісінькими, як і до всякого іншого письменства, чи то до французького, чи до шведського, як і до кожного з сусідніх народів».[33]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сучасна міфологія про триєдиний російський народ (погляд великодержавників) — Т.Миронова
  2. Леонид Соколов Корни ненависти: истоки украинского сепаратизма(рос.)
  3. Д/ф «Убить русского в себе»(рос.)
  4. Александр Каревин Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ")(рос.)
  5. Николай Ульянов. Происхождение украинского сепаратизма(рос.)
  6. Андрей Дорошев. Славные имена прошлого: Василий Витальевич Шульгин – выдающийся идеолог общерусского единства(рос.)
  7. В.В. Шульгин. Украинствующие и мы(рос.)
  8. Статья о Шульгине и статьи Шульгина. Архив газеты «Русская правда» от 23 апреля 2003 года на сайте web.archive.orgайте web.archive.org(рос.)
  9. Андрій Безсмертний-Анзіміров. Василь Шульгін і його місце в історії України
  10. Василь Лизанчук. АГРЕСИВНИЙ НАСТУП НА УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ
  11. Статьи Андрея Марчукова, кандидата исторических наук, старшего научного сотрудника Института российской истории РАН(рос.)
  12. Русское триединство и его «потребительская ценность»(рос.)
  13. Александр Каревин Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ") Необходимое предисловие(рос.)
  14. Роман Сушко. Мирослав Левицький. Хроніка нищення Української мови від доби Романових до сьогодення
  15. Д/ф «Убить русского в себе»(рос.)
  16. Д/ф «Убить русского в себе»(рос.)
  17. Анатолий Железный Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине(рос.)
  18. Александр КАРЕВИН: Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ")(рос.)
  19. Григорій Петрович ПІВТОРАК. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ. Живуча помилка Ломоносова
  20. Роман Сушко. Мирослав Левицький. Хроніка нищення Української мови від доби Романових до сьогодення
  21. Дмитрий Табачник Опоздавшие на 200 лет(рос.)
  22. Александр Чаленко. Два лика Олеся Бузины(рос.)
  23. Юлия Андриенко. «Украинцы - это такие русские»(рос.)
  24. Русские и украинцы — один народ, жители запада Украины не должны навязывать свои взгляды всему народу: Путин(рос.)
  25. Путін: Західні українці були другосортними, звідси витоки націоналізму(рос.)
  26. Путин: Русские и украинцы — практически один народ (видео)(рос.)
  27. Путин утверждает, что русские и украинцы — один народ: Мы не сможем друг без друга(рос.)
  28. Концерт, посвящённый воссоединению Крыма и Севастополя с Россией(рос.)
  29. Путін упевнений, що українці і росіяни — один народ
  30. Олег Баган. Іван Франко про галицьке москвофільство.
  31. Москвофільство. Матеріал з Вікіцитат
  32. О. П. Куца. Критичні рефлексії І. Я. Франка у контексті літературних теорій Михайла Драгоманова.
  33. Іван Франко. Формальний і реальний націоналізм

Посилання[ред.ред. код]