Загоровський Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Загоровський
Zagorovsky Alexander Ivanovich.jpg
Народився 1 січня 1850(1850-01-01)
Київська губернія, Російська імперія
Помер 23 липня 1919(1919-07-23) (69 років)
Одеса, Херсонська губернія, Українська СРР
Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність викладач університету, юрист
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь право
Заклад Імператорський університет Святого Володимира, ХНУ імені В. Н. Каразіна і Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Звання професор
Ступінь доктор наук

Олександр Іванович Загоровський (нар. 1849, Київська губернія, Російська імперія — пом. 1919, Одеса) — український юрист, доктор цивільного права, професор; заслужений ординарний професор Імператорського Новоросійського університету, фахівець з цивільного та сімейного права, цивільного процесу; батько одеського історика Євгена Загоровського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Іванович Загоровський народився 1 січня 1849 року на Житомирщині (тоді в складі Київської губернії). Середню освіту здобув в Радомисльському повітовому дворянському училищі, а згодом — в Житомирській гімназії (випуск 1867 року).

Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1871 рік). З 1872 року був професорським стипендіатом по кафедрі цивільного права Київського університету Святого Володимира.

В 1875 році захистив у Київському університеті дисертацію «Pro venia legendi» (на право викладання) за темою «Історичний нарис позики за руським правом до кінця ХІІІ століття» і, після читання двох пробних лекцій, був призначений приват-доцентом кафедри цивільного права Київського університету Святого Володимира.

У 1876—1878 роках перебував у науковому закордонному відрядженні у Німеччині та Франції з метою підготовки до захисту магістерської дисертації.

У 1787 році в Київському університеті захистив магістерську дисертацію «Незаконнонароджені за саксонським і французьким цивільними кодексами у зв'язку з принциповим вирішенням питання про незаконнонароджених взагалі» на здобуття звання магістра кафедри цивільного права. В 1878—1879 роках академічному році працював на зазначеній кафедрі.

В 1879—1880 академічному році був доцентом кафедри цивільного судочинства і торгового права Демидівського юридичного ліцею в м. Ярославлі. З 1880 року викладав на кафедрі цивільного права Імператорського Харківського університету.

У 1884 році в Імператорському Московському університеті захистив докторську дисертацію «Про розлучення за російським правом». У тому ж 1884 році Радою Харківського університету був обраний екстраординарним, а з 1886 р. — ординарним професором кафедри цивільного права цього університету.

З 1892 року за станом здоров'я (потребував більш м'якого клімату) перевівся на посаду ординарного професора кафедри цивільного права Імператорського Новоросійського університету.

Помер 23 липня 1919 року в Одесі.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси[1] , який в 1937 році було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Загоровського відсутні.[2]

Родина[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Плідно займався питаннями цивільного та сімейного права.

В 1909 році опублікував в Одесі друге, змінене і доповнене видання авторського «Курсу сімейного права»[3].

Праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (ru). Архів оригіналу за 2013-07-30. Процитовано 2011-04-15. 
  2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)
  3. Загоровский А. И. Курс семейного права. Издание второе, с переменами і дополнениями. — Одесса: Типографія Акціонернаго Южно — Русскаго Общества Печатнаго Дъла, 1909. — 564 c.

Посилання[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]

  • Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805—1905 / Под ред. М. П. Чубинского, Д. И. Багалея. — Харьков: Печатное дело, 1908. — 310 с. — С. 202—204.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. —  Одеса: Астропринт, 2005. –  С. 454—455.