Загородній Анатолій Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Загородній Анатолій Глібович
ZagorodniyAG.jpg
Народився 29 січня 1951(1951-01-29) (67 років)
Велика Багачка, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Київ
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь теоретична фізика, фізика плазмових процесів
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Член Національна академія наук України
Автограф Anatolii Zahorodnii Signature 2014.png

Загородній Анатолій Глібович у Вікісховищі?

Загоро́дній Анато́лій Глі́бович (нар. 29 січня 1951) — віце-президент НАН України, директор і завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів Інституту теоретичної фізики НАНУ, академік Національної академії наук України6 травня 2006), професор, доктор фізико-математичних наук, головний редактор «Українського фізичного журналу», член редколегій «Вісника НАН України» і міжнародного журналу «Condensed Matter Physics», професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського. Голова наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (з 2014). Іноземний член Російської академії наук (з 2011)[1].

Біографія та наукова діяльність[ред.ред. код]

Народився 29.01. 1951 року у селі Велика Багачка на Полтавщині. У 1972 р. закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. В. Н. Каразіна, з того часу працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова.

Разом з І. П. Якименком та Ю. Л. Клімонтовичем розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, на основі якої дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах.

Розробив теорію гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах, яка враховує всі можливі процеси розсіяння за участю заряджених частинок і молекул, а також розсіяння електронів і молекул на колективних флуктуаціях.

За цикл робіт зі статистичної теорії плазмово-молекулярних систем разом зі співавторами отримав премію імені К. Д. Синельникова НАН України.

Разом з О. Г. Ситенком узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу.

Розробляє кінетичну теорію запорошеної плазми, вивів мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, що дозволило пояснити широкий клас нових фізичних явищ. Було, зокрема, пояснено, чому температура порошинок, вимірювана в експериментах, може значно перевищувати температуру плазмового оточення.

Розвинув теорію броунівського руху порошинок за допомогою рівняння Ланжевена з мультиплікативним шумом. Одним з результатів стало знайдення нетривіальних розподілів порошинок за швидкостями у плазмі та частинок у звичайних колоїдах.

Його дослідження дали можливість зробити оцінки впливу зональних течій, утворених у пристроях керованого термоядерного синтезу, на коефіцієнти дифузії у випадку насиченої турбулентності.

Праці А. Г. Загороднього з фізики плазми відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (2005).

Багато разів виступав із пленарними доповідями на найпрестижніших конференціях із фізики плазми, є членом програмних і організаційних комітетів міжнародних конференцій у різних країнах. Був головою оргкомітету Міжнародного конгресу з фізики плазми (2004—2006). Автор понад 200 праць, серед яких відома монографія «Статистична теорія плазмово-молекулярних систем».

Багато зусиль віддає науково-педагогічній праці, є професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, був також професором Києво-Могилянської академії. Очолює наукові ради і комітети, керує науковими програмами, зокрема, Державною цільовою науково-технічною програмою впровадження і застосування грід-технологій на 2009—2013 роки. Тривалий час був також членом наукової ради Державного фонду фундаментальних досліджень.

Як новий голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського (змінив на цій посаді академіка К. М. Ситника), ініціював велику програму підготовки до 150-річного ювілею великого вченого, зокрема видання батотомного зібрання його творів. Є головою програмного комітету та оргкомітету XXV Київського міжнарождного симпозіуму з наукознавства та історії науки «Творча спадщина В. І. Вернадського в дослідженні науки та її організації: з минулого через сучасне — в майбутнє»(Україна, Київ, 18-19 жовтня 2012 р.).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Иностранные члены РАН. www.ras.ru. Процитовано 2017-02-21. 

Посилання[ред.ред. код]