Загородній Анатолій Глібович
Загородній Анатолій Глібович | |
---|---|
Народився |
29 січня 1951 (68 років) Велика Багачка, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Київ |
Громадянство |
![]() ![]() |
Діяльність | фізик |
Alma mater | ХНУ |
Галузь | теоретична фізика, фізика плазмових процесів |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Член | НАН України |
Автограф |
![]() |
Загородній Анатолій Глібович у Вікісховищі? |
Загоро́дній Анато́лій Глі́бович (нар. 29 січня 1951) — віце-президент НАН України, директор і завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів Інституту теоретичної фізики НАНУ, академік Національної академії наук України (з 6 травня 2006), професор, доктор фізико-математичних наук, головний редактор «Українського фізичного журналу», член редколегій «Вісника НАН України» і міжнародного журналу «Condensed Matter Physics», професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського. Голова наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (з 2014). Іноземний член Російської академії наук (з 2011)[1].
Біографія та наукова діяльність[ред. | ред. код]
Народився 29.01. 1951 року у селі Велика Багачка на Полтавщині. У 1972 р. закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. В. Н. Каразіна, з того часу працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова.
Разом з І. П. Якименком та Ю. Л. Клімонтовичем розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, на основі якої дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах.
Розробив теорію гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах, яка враховує всі можливі процеси розсіяння за участю заряджених частинок і молекул, а також розсіяння електронів і молекул на колективних флуктуаціях.
За цикл робіт зі статистичної теорії плазмово-молекулярних систем разом зі співавторами отримав премію імені К. Д. Синельникова НАН України.
Разом з О. Г. Ситенком узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу.
Розробляє кінетичну теорію запорошеної плазми, вивів мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, що дозволило пояснити широкий клас нових фізичних явищ. Було, зокрема, пояснено, чому температура порошинок, вимірювана в експериментах, може значно перевищувати температуру плазмового оточення.
Розвинув теорію броунівського руху порошинок за допомогою рівняння Ланжевена з мультиплікативним шумом. Одним з результатів стало знайдення нетривіальних розподілів порошинок за швидкостями у плазмі та частинок у звичайних колоїдах.
Його дослідження дали можливість зробити оцінки впливу зональних течій, утворених у пристроях керованого термоядерного синтезу, на коефіцієнти дифузії у випадку насиченої турбулентності.
Праці А. Г. Загороднього з фізики плазми відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки (2005).
Багато разів виступав із пленарними доповідями на найпрестижніших конференціях із фізики плазми, є членом програмних і організаційних комітетів міжнародних конференцій у різних країнах. Був головою оргкомітету Міжнародного конгресу з фізики плазми (2004—2006). Автор понад 200 праць, серед яких відома монографія «Статистична теорія плазмово-молекулярних систем».
Багато зусиль віддає науково-педагогічній праці, є професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, був також професором Києво-Могилянської академії. Очолює наукові ради і комітети, керує науковими програмами, зокрема, Державною цільовою науково-технічною програмою впровадження і застосування грід-технологій на 2009—2013 роки. Тривалий час був також членом наукової ради Державного фонду фундаментальних досліджень.
Як новий голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського (змінив на цій посаді академіка К. М. Ситника), ініціював велику програму підготовки до 150-річного ювілею великого вченого, зокрема видання батотомного зібрання його творів. Є головою програмного комітету та оргкомітету XXV Київського міжнарождного симпозіуму з наукознавства та історії науки «Творча спадщина В. І. Вернадського в дослідженні науки та її організації: з минулого через сучасне — в майбутнє»(Україна, Київ, 18-19 жовтня 2012 р.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Иностранные члены РАН. www.ras.ru. Процитовано 2017-02-21.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вісник НАН України. — 2011. — № 1.
- Інститут фізики конденсованих систем
|