Загуба Володимир Миколайович
Загуба Володимир Миколайович | |||
---|---|---|---|
Старшина | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
15 червня 1971 Новоселиця | ||
Смерть |
20 січня 2015 (43 роки) Донецьк | ||
Громадянство | Україна | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2014-2015 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | Десантні війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Володи́мир Микола́йович Загу́ба (15 червня 1971 — 20 січня 2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Закінчив Новоселицьку 8-річну школу, здобув спеціальну освіту, перебував на посаді лісника Чигиринського лісового господарства. Служив строкову службу, десантник. Працював у будівельній сфері.
Доброволець, стрілець-помічник гранатометника, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон, псевдо «Лєший». Серпнем 2014-го направлений до Житомирської навчальної частини на перепідготовку. У жовтні разом з іншими військовими переправили на схід України, знаходились поблизу Донецька з боку села Водяне, наприкінці листопада — на початку грудня вирушили до Донецького аеропорту.
18 січня 2015-го отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі з 19 на 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс та відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито та поранено солдатів, що знаходилися зверху на броні, серед тих, що загинули — і Володимир Загуба. Друге потрапляння сталося в задній люк машини, з якого в той час вибиралися бійці. Земляк Загуби Бабенко Вадим Вікторович залишився живим, поранений в ногу, потрапив до полону. Автомобіль, в якому перебував Дмитро Франишин, врізався в будівельні конструкції та вибухнув.
Впізнаний за експертизою ДНК після 3 місяців пошуків.
Без батька лишився син В'ячеслав.
1 квітня 2015-го похований в селі Новоселиця, односельці Кіборга зустрічали на колінах.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Загуба Володимир Миколайович [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Старшини (Україна)
- Народились 15 червня
- Народились 1971
- Померли 20 січня
- Померли 2015
- Військовики 81-ї окремої аеромобільної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Чигиринського району
- Померли в Донецьку
- Поховані у Чигиринському районі
- Кіборги Донецького аеропорту