Загуба Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загуба Володимир Миколайович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 15 червня 1971(1971-06-15)
Новоселиця
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (43 роки)
Донецьк
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Володи́мир Микола́йович Загу́ба (15 червня 1971 — 20 січня 2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив Новоселицьку 8-річну школу, здобув спеціальну освіту, перебував на посаді лісника Чигиринського лісового господарства. Служив строкову службу, десантник. Працював у будівельній сфері.

Доброволець, стрілець-помічник гранатометника, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон, псевдо «Лєший». Серпнем 2014-го направлений до Житомирської навчальної частини на перепідготовку. У жовтні разом з іншими військовими переправили на схід України, знаходились поблизу Донецька з боку села Водяне, наприкінці листопада — на початку грудня вирушили до Донецького аеропорту.

18 січня 2015-го отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі з 19 на 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс та відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито та поранено солдатів, що знаходилися зверху на броні, серед тих, що загинули — і Володимир Загуба. Друге потрапляння сталося в задній люк машини, з якого в той час вибиралися бійці. Земляк Загуби Бабенко Вадим Вікторович залишився живим, поранений в ногу, потрапив до полону. Автомобіль, в якому перебував Дмитро Франишин, врізався в будівельні конструкції та вибухнув.

Впізнаний за експертизою ДНК після 3 місяців пошуків.

Без батька лишився син В'ячеслав.

1 квітня 2015-го похований в селі Новоселиця, односельці Кіборга зустрічали на колінах.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка у с. Новоселиця

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]