Загір'я (район Калуша)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загір'я
Калуш
Загір'я

Парковий став
Загальна інформація
49°00′59″ пн. ш. 24°22′23″ сх. д. / 49.01639° пн. ш. 24.37306° сх. д. / 49.01639; 24.37306Координати: 49°00′59″ пн. ш. 24°22′23″ сх. д. / 49.01639° пн. ш. 24.37306° сх. д. / 49.01639; 24.37306
Адмінодиниця Калуш
Поштовий індекс 77301
Головні вулиці Вулиця Олекси Гірника, вулиця Дорошенка, вулиця Церковна, вулиця Паркова, вулиця Богуна, вулиця Гната Мартинця, вулиця Писарська
Заклади освіти
та культури
дитячий садок «Барвінок», спортивна школа №1, Народний дім «Просвіта», льодовий палац ім. Степана Бандери, парк імені Івана Франка
Парки парк імені Івана Франка
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 6042947 ·R (Калуш)


Загір'я — один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша, який охоплює 52 вулиці. До 1925 року — приміське село. Межує: на півдні — з районом міста Хотінь (через залізничну колію), на сході — з районом Підгірки (межею є вулиці Львівська, Бандери, Коцюбинського і Грушевського та міський парк), на півночі — з центральною частиною, на заході — з районом вокзалу (межею є вулиця Козоріса).

Історія[ред. | ред. код]

Відсутність збережених писемних документів за XIV ст. не дозволяє ні стверджувати, ні заперечувати існування Загір'я. Однак наявність документів за XV ст. підтверджує існування села (1418, 1438,1457, 1468, 1475,1484 роки). У 1498, 1527, 1618, 1621 роках татари спалювали Загір'я. В описі Калуського староства за 1565 рік є запис, що «загірські селяни мали справляти гать у млині». Починаючи з цього ж року відомо і про загірську церкву та імена її священиків; з 1857 року відомо про діяльність парохіяльної школи при церкві.

Калуський міський парк

У 1844 році на Міжнародній виставці промислових товарів виставлялося пиво з бровару Загір'я. У 1870 році на Загір'ї збудовано нову пивоварню (власники Мільштейн, Шпіндель і Вайсман), на якій тоді працювали близько 100 робітників, — діє й досі. У 1880 році на Загір'ї постав міський парк[1]. У 1893 році з Хотіня через Загір'я прокладений міський водогін довжиною 2,5 км.

Калуська електростанція

1 січня 1925 р. Загір'я приєднане до Калуша[2]. У 1925 році на річці Млинівка було збудовану міську електростанцію (у 1936 році налічувалося 1190 споживачів[3], працювала до 1956 року). У 1935 році освячено приміщення читальні Просвіта, закритої в 1939 році після окупації нашого краю СРСР; рішенням Калуського райвиконкому № 10 від 9 січня 1952 р. приміщення віддали спортшколі з побудовою стадіону, у 1996 — повернули більшу частину приміщення громаді під Народний дім.

За часів СРСР гарбарню було перетворено на артіль ім. Шевченка, далі — на завод комунального устаткування. Збудовано молокозавод, харчосмакову фабрику.

Сучасність[ред. | ред. код]

Район малоповерхової садибної забудови включає вулиці[4]:

  • Бічна Паркова
  • Богуна
  • Братів Дяченків
  • Брукована
  • Вигнута
  • Відоняка[5]
  • Волошина
  • Гірника
  • Гната Мартинця
  • Гнатюка
  • Гулака
  • Довженка
  • Дорошенка
  • Дружби
  • Зарічна
  • Івана Іскри[6]
  • Карманського
  • Кармелюка
  • Кибальчича
  • Княгині Ольги
  • Кобиляка
  • Коритовського
  • Корольова
  • Коротка
  • Котляревського
  • Крип’якевича[7]
  • Кропивницького
  • Лисенка
  • Луки Загірські
  • Марійки Підгірянки
  • Марусі Чурай[8]
  • Марчака
  • Маковея
  • Мельника
  • Миру
  • Млинівка
  • Наливайка
  • Нижанківського
  • Орищака
  • Панаса Мирного
  • Паркова
  • Писарська
  • Рильського
  • Рожанського
  • Роксолани
  • Руданського
  • Сагайдачного
  • Сковороди
  • Тобілевича
  • Федьковича
  • Хабера
  • Церковна
  • Чудова
  • Шота Руставелі
  • Шашкевича
  • Ярослава Мудрого
  • Ярослава Осмомисла
  • Яцишина.

14 жовтня 1989 року відновлена діяльність загірської церкви (після 28-річного використання її комуністичною владою під склад меблів, автошин, побутової хімії та солі), а 18 грудня повернулася в лоно УГКЦ.

Калуський льодовий палац

У 90-х роках міськвиконкомом роздані під забудову землі зеленого господарства і загірських городів начальству концерну «Хлорвініл» (пізніше перейменованого на «Оріана»), для яких закарпатська будівельна організація звела вілли замість будівництва шахти; за 20 років цю територію забудували суцільно. Дана забудова прилягає до міського парку і дехто невиправдано називає її Парковим районом, хоча фактично вона влилася в Загір'я. У 2008 році звели льодовий палац.

Наприкінці ХХ ст. припинили діяльність розміщені на Загір'ї завод комунального устаткування, яйцебаза, пральня, молокозавод, харчосмакова фабрика.

Наявний ряд виробництв: вапнярка, тартак, БОМ-БІК (на території колишньої харчосмакової фабрики), майстерня надмогильних пам'ятників.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У калуському парку накрили всі альтанки, а у водоймах вже плавають милі каченята.
  2. Dz.U. 1924 nr 117 poz. 1058
  3. Калуському РЕМу — 50: шлях від “жарівки” до лідерства в енергетичній галузі
  4. Стало відомо, на яких вулицях у Калуші планують ремонт мереж вуличного освітлення. Вікна, 2017.01.25
  5. На Загір’ї відкрили пам’ятний знак хорунжому УГА, учаснику створення Січового Стрілецтва на Прикарпатті. ФОТО. — «Вікна», 2018.10.29.
  6. Ще одна вулиця Калуша буде заасфальтованою. ФОТО. — «Вікна», 2018.08.06.
  7. У Калуші закінчують реконструкцію водопроводів на двох вулицях. ФОТОФАКТ
  8. У Підгірках та на Загір’ї ремонтують дороги. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2018.04.25
  9. У Калуші піклуються про найменший дитсадок також
  10. У Калуші оновлюють стадіон на Загір’ї. Нагальна потреба — нова доріжка. ФОТОФАКТ
  11. Гасити пожежу на Загір’ї рятувальникам допомагав і дощ. ФОТО. — «Вікна», 2018.06.28
  12. Басейн у калуському парку був викопаний ще у 1943 році євреями із міського гетто
  13. День Калуша у міському парку зняли з висоти пташиного польоту.
  14. Про визначення територій обслуговування загальноосвітніми навчальними закладами міста.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

  • Zagórze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.)
  • Микола Когут, Лілія Прокопів. Загір'я: сторінки історії. — Калуш: Копіцентр, 2013, 120 с., іл.
  • Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: «Калуська друкарня», 2005. — 350 с.