Задарська угода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Задарська угода
Задарський мир
хорв. Zadarski mir
Peace-treaty of Zadar 1358.JPG
Тип: мирна угода
Підписано: 18 лютого 1358
Місце: Задар
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Задарська угода, Задарський мир (хорв. Zadarski mir) — мирна угода між Венеційською республікою та угорсько-хорватським королем Лайошем I, яка була підписана 18 лютого 1358 року в Монастирі святого Франциска Ассізького міста Задара[1].

Наслідки[ред. | ред. код]

Згідно угоди Венеційська республіка відмовилася від прав на Далмацію, а угорська армія покинула її володіння на річках П'яве та Брента. Венеція віддала свої володіння у Далмації, від Кварнерської до Которської затоки, але утримала за собою узбережжя Істрії та регіону Тревізо[2][3]. Ця угода стала початком піднесення Республіки Раґуза як незалежної та успішної держави. 27 червня 1358 між раґузським архієпископом Джованні Саракою та Лайошем I були погоджені конкретні форми влади угорського короля над Дубровником. Сюзеренітет Угорського королівства, що практично не мало флоту, був чисто номінальним, а вся повнота влади у місті перейшла до місцевого нобілітету.

Внаслідок мирної угоди дож Венеційської республіки також скасував будь які згадки про Далмацію у своєму титулі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Isprave o Zadarskom miru 1358. godine. Milko Brković
  2. Lous I on Britannica Encyclopedia
  3. Louis I on Answers.com

Посилання[ред. | ред. код]