Задача здійсненності булевих формул
Зада́ча здійсне́нності бу́левих фо́рмул (SAT) — важлива для теорії обчислювальної складності алгоритмічна задача.
Об'єктом задачі SAT є булева формула, що складається тільки з імен змінних, дужок і операцій (І) (АБО) і (НІ). Задача полягає в наступному: чи можна призначити усім змінним, що зустрічаються у формулі, значення хибність і істина так, щоб формула стала істинною.
Згідно з теоремою Кука, доведеною Стівеном Куком в 1971-му році, задача SAT для булевих формул, записаних в кон'юнктивній нормальній формі, є NP-повною. Вимога про запис в кон'юнктивній формі є важливою, оскільки, наприклад, завдання SAT для формул, представлених в диз'юнктивній нормальній формі, тривіально вирішується за лінійний час залежно від розміру запису формули.
Точне формулювання[ред. | ред. код]
Щоб чітко сформулювати задачу розпізнавання, необхідно домовитися про алфавіт, за допомогою якого задаються екземпляри мови. Цей алфавіт має бути фіксованим і скінченним. У своїй книзі Гопкрофт, Мотвані і Ульман пропонують використати наступний алфавіт: {"", «», «», «», «», «», «», «»}.
При використанні такого алфавіту дужки і оператори записуються природним чином, а змінні отримують наступні імена: x1, x10, x11, x100 і т. д., згідно з їх номерами, записаними в двійковій системі числення.
Нехай деяка булева формула, записана в звичайній математичній нотації, мала б довжину символів. У ній кожне входження кожної змінної було описане хоча б одним символом, отже, всього в цій формулі не більше змінних. Значить, в запропонованій вище нотації кожна змінна буде записана за допомогою символів. У такому разі, вся формула в новій нотації матиме довжину символів, тобто довжина рядка зросте в поліноміальне число разів.
Наприклад, формула набуде вигляду .
Обчислювальна складність[ред. | ред. код]
У 1971-му році в статті Стівена Кука був уперше введений термін «NP-повна задача», і задача SAT була першою задачею, для якого доводилася ця властивість.
У доказі теореми Кука кожна задача з класу NP в явному виді зводиться до SAT. Після появи результатів, Куком була доведена NP-повнота для безлічі інших задач. При цьому найчастіше для доказу NP-повноти деякої задачі наводиться поліноміальне зведення задачі SAT до цієї задачі, можливо в декілька кроків, тобто з використанням декількох проміжних задач.
Окремі випадки задачі SAT[ред. | ред. код]
Цікавими окремими випадками задачі SAT є:
- Задача здійсненності булевих формул в кон'юнктивній нормальній формі (SATCNF) — аналогічна задача, з накладеною на формулу умовою: вона має бути записана в кон'юнктивній нормальній формі.
- Задача здійсненності булевих формул в k-кон'юнктивній нормальній формі (k-SAT) — задача здійсненності за умови, що формула записана в k-кон'юнктивній нормальній формі. Ця задача є NP-повною при .
- Задача здійсненності булевих формул в 2-кон'юнктивній нормальній формі має поліноміальне рішення, тобто належить класу P.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- (питання зведення 3-SAT до 2-SAT) [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.]
- The international SAT Competitions web page [Архівовано 12 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- SATLIB — The Satisfiability Library [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Sat Live [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] — загальний сайт про SAT.
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про алгоритми. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2015) |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2015) |