Дзвінкий м'якопіднебінний апроксимант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий м'якопіднебінний апроксимант
ɰ
ɣ̞
ɣ˕
Номер МФА 154
Кодування
HTML (десяткове) ɰ
Юнікод (hex) U+0270
X-SAMPA M\
Кіршенбаум j<vel>
Брайль[en] ⠦ (braille pattern dots-236)⠍ (braille pattern dots-134)

М’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɰ, а відповідний символ X-SAMPAM\.

Символ МФА [ɣ], який звичайно позначає дзвінкий м’якопіднебінний фрикативний, часто також уживається для цього звука (з діакритиком нижчої артикуляції [ɣ˕], якщо потрібна точність.)

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості м’якопіднебінного апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.