Заза (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заза
Flag of Zazaistan.svg
Прапор заза.
Розселення і кількість
Кількість 3 — 3,5 млн.
Ареал

Туреччина Туреччина:
2 — 2,8 млн.
Іран Іран:
300–400 тис.
Німеччина Німеччина:
170 тис.
Казахстан Казахстан:
8 — 12 тис.
США США:

2 — 3,5 тис.
Близькі народи курди, талиші, гілянці, белуджі, мазендеранці
Мова зазакі, також турецька, курманджі
Релігія іслам (алавізм, сунізм)

Заза або димлі — іранський народ, який проживає на сході Туреччини на Вірменському нагір'ї у верхів'ях Тигру й Євфрату, і часто вважається частиною сусіднього спорідненого курдського етносу. Від власне курдів заза відрізняються мовою прикаспійського походження — зазакі, лише віддалено спорідненої курдській[1], а також релігією шиїтського напрямку ісламу, званого алавізмом, яку сповідує значна частина заза.

Походження і мова[ред.ред. код]

Див. також статтю: Зазакі.

Етнонім димлі/димилі (зазакі Dımli/Dımıli), яким себе називає частина народу заза, походить від * dēlmīk «дейлемітів». Розселення носіїв мови зазакі в областях, займаних ними нині, пов'язано з міграцією дейлемітів з Дайламу, гірських областей Гіляну в X–XII ст.[2] На Прикаспійське походження народу заза вказує лінгвістична позиція мови зазакі, на відміну від курдських мов зближується з ґілакі, мазендеранською, семнанською та сангесарською мовами. З цими ж міграційними процесами пов'язано походження мови горані в центральному Загросі, що відображає найближчу спорідненість з зазакі.

Більшість заза є білінгвами та знають турецьку мову, багато хто також розмовляє північнокурдською. Мова зазакі довгий час була неписемною. Вперше він став епізодично з'являтися в листуванні в середині XIX ст. (з використанням арабського алфавіту). Використання латинського шрифту набуло поширення наприкінці XX ст. переважно серед емігрантів, а також в поки нечисленних виданнях в Туреччині.


Соціальна структура та традиційні заняття[ред.ред. код]

Заза, як і курди, являють собою народ з розвиненою родоплемінною структурою, основними племенами є абасан, агачан, алан, бамасур, дуік, давреш-гулабан, давреш-джамалан, хай-даран, корешан, мамікі та юсуфан.

На відміну від напівкочових курдів, основними заняттями заза здавна є осіле землеробство, хоча відгінне гірське скотарство також є важливою галуззю традиційної економіки. Дерсім також славився своїми садами.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість Заза — мусульмани-алавіти, невелика частина є сунітами.

Боротьба за незалежність. Повстання в Дерсімі у 1938[ред.ред. код]

У XX столітті на території Дерсіму нерідко відбувалися збройні зіткнення та повстання. Останнім великим повстанням стало повстання курдів Дерсіму. Воно відбулося у 1937 з політичних та військових причин. Повстання тривало до 1938. Його лідери — Саїд Риза і його сподвижники були схоплені та повішені. Тисячі курдів було вбито, жителі сіл депортовані в західні міста Туреччини, а їх села знищені. Воєнний стан тривав 10 років, до 1948.

Уривок з листа Саїда Риза міністер закордонних справ Великої Британії

« Шановний пане міністр,

Ось вже багато років уряд Туреччини проводить асиміляцію курдського народу, забороняє здійснювати мовлення, публікувати газети, здійснює питки по відношенню до тих, хто розмовляє рідною мовою; колись родючі землі Курдистану зараз спустошені та людей насильно переселяють у безплідні землі Анатолії. А зовсім недавно уряд Туреччини, в порушенні раніше досягнутих домовленостей про ненапад, зробив спроби вторгнення в регіон Дерсім. У відповідь курди зволіли взятися за зброю, подібно тому як це було зроблено 1930 року в битвах при Арараті, в долинах Зілан і Баязид, ніж погодитися на смерть у вигнанні (в далекій дорозі). Незважаючи на нерівність військового потенціалу, використання проти нас задушливих газів, гранат, що викликають пажар, я і наші громадяни піддали армію Туреччини поразці. У відповідь на наш опір армія Туреччини бомбить, спалює та руйнує села (...) Тюрми переповнені милосердним курдським народом, на представників інтелігенції відбуваються замахи, їх вішають або ж засилають в ізольовані регіони Туреччини. (...) моїм голосом до Вашої ясновельможності звертаються три мільйони курдів, які закликають надати моральну підтримку курдському народу. Шановний міністр, прийміть мою найглибшу повагу. Генерал Дерсіма Саїд Риза

 »

Відомі заза[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ludwig Paul, The position of Zazaki among West Iranian languages
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок asat не вказаний текст

Література[ред.ред. код]

  • В. Ф. Мінорський. Курди. Петроград, 1915.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.