Займання
Займання (загоряння, запалення), (рос. возгорание, англ. inflammation, ignition; нім. Aufflammen n) — початок горіння під впливом джерела запалювання[1], тобто перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Виникає від зовнішніх факторів, так і спонтанно. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. — самозаймання та З. від примусового запалення (від зовнішнього джерела).
Терміни займання, загорання і запалення часто в технічній літературі застосовуються як синоніми. Хоча «займання» — це власне початок горіння або спалахування полум'ям, ефект початку світіння. Термін «загоряння» означає ті ж самі процеси, що й «займання» — починати горіти, спалахувати, вогнем, полум'ям, починати світити, світитися, випромінювати світло. «Запалення» — це процес викликання горіння, засвічування.
Температура займання[ред. | ред. код]
Температура займання (рос. температура возгорания, англ. ignition temperature, fire point; нім. Brennpunkt ь, Entzündungstemperatur f, Temperatur f des Aufflammen n) — температура, при якій швидкість окиснення вугілля, сульфідної руди та інших горючих матеріалів настільки підвищується, що це призводить до їх займання.
Джерела займання[ред. | ред. код]
Джерелами займа́ння можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання.
Границі займання[ред. | ред. код]
- 1. Граничні значення концентрацій речовини в газовій суміші чи рідше — тиску цієї суміші, між якими за певних умов може статися займання;
- 2. Температурні границі, в яких утворюється насичена пара речовини в концентраціях, що знаходяться між нижньою та верхньою концентраційними границями займання в певному окиснювальному середовищі.
Верхня границя займання[ред. | ред. код]
Критична концентрація речовини (або тиск), нижче якої відбувається бурхливий розвиток розгалуженого ланцюгового процесу — займання, а вище якої реакція практично не йде. Визначається з рівності швидкості розгалуження та швидкості обриву ланцюгів у об’ємі. Не залежить від матеріалу, розмірів i форми реактора. Залежить від присутності домішок, здатних реагувати з активними частинками реакції, виводячи їх з ланцюгового процесу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ДСТУ 2223-93 Гірничорятувальна справа. Терміни та визначення.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Займання; Займисті матеріали; Займистість // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 93. — ISBN 978-966-7407-83-4.