Зайончковський Андрій Медардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зайончковський Андрій Медардович
Andrey M. Zaionchkovsky.jpeg
Народився 8 (20) грудня 1862
Орел, Російська імперія
Помер 22 березня 1926(1926-03-22)[1] (63 роки)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність інженер, військовослужбовець, військовий історик
Alma mater Миколаївське інженерне училище[d]
Знання мов російська
Учасник Російсько-японська війна, Перша світова війна, Румунська кампанія і Громадянська війна в Росії
Військове звання генерал і генерал від інфантерії
Нагороди
Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святих Маврикія та Лазаря орден «Святий Олександр» орден Корони Румунії
Георгіївська зброя

Андрій Медардович Зайончко́вський (8 (20) грудня 1862(18621220) — 22 березня 1926) — російський і радянський воєначальник, військовий історик.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Орловському кадетському корпусі. У 1882 році закінчив Миколаївське інженерне училище. Випущений підпоручиком в 5-й саперний батальйон. З 1 січня 1885 призведений в поручики. У 1888 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за першим розрядом. З 1 січня по 1 грудня 1890 — старший ад'ютант 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії. Капітан (ст. 01.04.1890). З 9 грудня 1890 по 23 червня 1895 — старший ад'ютант штабу Гвардійського корпусу.

Цензове командування ротою відбував у лейб-гвардії Єгерському полку (16.10.1892-11.10.1893). Підполковник (ст. 23.06.1895). З 23 липня 1895 — штаб-офіцер для особливих доручень при штабі 1-го армійського корпусу З 28 вересня 1898 — штаб-офіцер для доручень при штабі військ Гвардії і Петербурзького військового округу. Полковник (ст. 18.04.1899). З 3 квітня 1900 — штаб-офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі війсь Гвардії і Петербурзького військового округу.

Цензове командування батальйоном відбував в лейб-гвардії Єгерському полку. З 21 січня 1902 — начальник штабу 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З 17 серпня 1902 перебував при великому князі Михайлі Миколайовичі.

Під час російсько-японської війни — командир 85-го піхотного Виборзького полку (18.05.1904-09.03.1905). Командир 2-ї бригади 3-ї Сибірської піхотної дивізії (09.03.-07.09.1905). За бойову звитягу нагороджений золотою зброєю (1906).

З 7.9.1905 генерал для доручень при головнокомандувачі військ Гвардії і Петербурзького ВО. З 18.2.1906 командир лейб-гвардії Єгерського полку, з 10.7.1908 командир 1-ї бригади 1-ї гвардійської піхотної дивізії.

На початку Першої світової війни командував 37-ю піхотною дивізією. З 27 березня 1915 — командир 30-го армійського корпусу. З 12 серпня 1916 — командир 47-го армійського корпусу. Одночасно в серпні-жовтні 1916 командував румунською Добруджанською армією, сформованою із залишків розбитої 3-ї румунської армії. З 22 жовтня 1916 — командир 18-го армійського корпусу. Генерал від інфантерії (10.04.1916; ст. 10.06.1915).

Після лютневої революції 2 квітня 1917 переведений в резерв чинів при штабі Петроградського військового округу, а 7 травня звільнений від служби з мундиром і пенсією. У 1918 вступив в РСЧА, перебував старшим діловодом Звітно-організаційного відділу Організаційного управління Всероголоввштабу, начальник штабу 13-ї армії РСЧА (1919), перебував в розпорядженні і для особливих доручень при начальнику Польового штабу РСЧА, член Особливої наради при Головкомі. У 1922-1926 професор Військової академії ім. М. В. Фрунзе. Брав участь в операції ДПУ «Трест».

Помер в Москві. Похований на кладовищі Новодівочого монастиря. Могила знаходиться поряд з могилою О. О. Брусилова.

Нагороди[ред. | ред. код]

Могила А. М. Зайончковського на Новодівочому кладовищі.

Праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зайончковский Андрей Медардович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]