Закавказька Демократична Федеративна Республіка
|
Закавка́зька Демократична Федерати́вна Респу́бліка (ЗДФР) — колишнє державне утворення у Закавказзі (території Бакинської, Єлизаветпольської, Еріванської, Тіфліської, Кутаїської губерній, Батумської та Карської областей, Закатальського й Сухумського округів), яке 22 квітня 1918 року Закавказький сейм проголосив незалежність від Росії.
Уряд очолив Акакій Чхенкелі.
На вимогу Османської імперії Закавказький Сейм було розпущено й Закавказзя розпалось на три держави: 26 травня 1918 було проголошено Грузинську Демократичну Республіку, 28 травня — Азербайджанську Демократичну Республіку та Республіку Вірменія.
Історія[ред. | ред. код]
З початку 1915 року Тбілісі та інші південнокавказькі міста наповнювались біженцями зі східних вілаятів Османської імперії, в основному вірменами, ассирійцями та греками. Найбільше скупчення біженців спостерігалось у Поті.
Голова Закавказького сейму, в якому на той момент переважали грузинські меншовики, Микола Чхеїдзе відмовився брати участь у мирних перемовинах у Брест-Литовську, надалі визнав пункти договору, що стосувались Закавказького регіону.
22 квітня грузинські й азербайджанські делегації проголосили незалежність Закавказзя від Російської республіки.
У ніч на 26 травня 1918 року османська делегація в місті Батумі висунула ультиматум про ліквідацію ЗДФР[1].
Склад уряду. Партійна приналежність та коротка біографія його членів[ред. | ред. код]
- Голова уряду та Міністр закордонних справ Закавказзя — Акакій Чхенкелі
- Міністр внутрішніх справ — Ной Рамішвілі
- Міністр фінансів — Олександр Хатісов
- Міністр шляхів сполучення — Худадат-бек Мелік-Асланов
- Міністр юстиції — Фаталі Хан Хойський
- Військовий міністр — Георгій Георгадзе
- Міністр землеробства — Ное Хомерікі
- Міністр народної просвіти — Насіб-бек Усуббеков
- Міністр торгівлі та промисловості — Маммед Гасан Гаджинський
- Міністр державного догляду — Р. Качазнуні
- Державний контролер — І. Гайдаров
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Закавказька Демократична Федеративна Республіка. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Андрій Зубов «Політичне майбутнє Кавказу: досвід ретроспективно-порівняльного аналізу» [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
|