Закавказька Демократична Федеративна Республіка

Закавказька Демократична Федеративна Республіка (ЗДФР) ↓ 22 квітня – 26 травня 1918 ↓ Прапор Столиця Тіфліс Площа 186 100 км² Форма правління Республіка Голова Закавказького сейму  -  Микола Чхеїдзе Попередник Наступник Еріванська губернія Карська область Єлизаветпольська губернія Тіфліська губернія Бакинська губернія Батумська область Кутаїська губернія Адміністрація Західної Вірменії Грузинська Демократична Республіка Республіка Вірменії Азербайджанська Демократична Республіка

Закавка́зька Демократична Федерати́вна Респу́бліка (ЗДФР) — колишнє державне утворення у Закавказзі (території Бакинської, Єлизаветпольської, Еріванської, Тіфліської, Кутаїської губерній, Батумської та Карської областей, Закатальського й Сухумського округів), яке 22 квітня 1918 року Закавказький сейм проголосив незалежність від Росії.

Уряд очолив Акакій Чхенкелі.

На вимогу Османської імперії Закавказький Сейм було розпущено й Закавказзя розпалось на три держави: 26 травня 1918 було проголошено Грузинську Демократичну Республіку, 28 травня — Азербайджанську Демократичну Республіку та Республіку Вірменія.

Історія

Розпад Російської імперії

З початку 1915 року Тбілісі та інші південнокавказькі міста наповнювались біженцями зі східних вілаятів Османської імперії, в основному вірменами, ассирійцями та греками. Найбільше скупчення біженців спостерігалось у Поті.

Голова Закавказького сейму, в якому на той момент переважали грузинські меншовики, Микола Чхеїдзе відмовився брати участь у мирних перемовинах у Брест-Литовську, надалі визнав пункти договору, що стосувались Закавказького регіону.

22 квітня грузинські й азербайджанські делегації проголосили незалежність Закавказзя від Російської республіки.

У ніч на 26 травня 1918 року османська делегація в місті Батумі висунула ультиматум про ліквідацію ЗДФР.

Склад уряду. Партійна приналежність та коротка біографія його членів

• Голова уряду та Міністр закордонних справ Закавказзя — Акакій Чхенкелі
• Міністр внутрішніх справ — Ной Рамішвілі
• Міністр фінансів — Олександр Хатісов
• Міністр шляхів сполучення — Худадат-бек Мелік-Асланов
• Міністр юстиції — Фаталі Хан Хойський
• Військовий міністр — Георгій Георгадзе
• Міністр землеробства — Ное Хомерікі
• Міністр народної просвіти — Насіб-бек Усуббеков
• Міністр торгівлі та промисловості — Маммед Гасан Гаджинський
• Міністр державного догляду — Р. Качазнуні
• Державний контролер — І. Гайдаров

Джерела

• Андрій Зубов «Політичне майбутнє Кавказу: досвід ретроспективно-порівняльного аналізу» [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.]