Заковенкин Павло Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заковѣнкинъ Павелъ Тимофеевичъ
Надгробок П. Т. Заковенкіна на Петропавлівському кладовищі. Чернігів.
Народження 10 грудня (22 грудня) 1849(1849-12-22)
Чернігівська область
Смерть 31 січня (13 лютого) 1913(1913-02-13) (63 роки)
Поховання Чернігів, Петропавлівське кладовище
Країна Російська імперія
Роки служби 1869-1905
Звання Генерал-майор (1905)
Війни / битви
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Корони Пруської 2 класу

Знак Холмського православного Свято-Богородицького братства II ступеня

Знак Холмського православного Свято-Богородицького братства III ступеня

Закове́нкін Павло́ Тимофі́йович (*10 грудня (22 грудня) 1849(18491222) — †31 січня (13 лютого) 1913) — офіцер Російської імператорської армії XIX — початку ХХ ст., генерал-майор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня (22 грудня) 1849(18491222) р., навчався у Чернігівській класичній чоловічій гімназії і Третьому Олександрівському військовому училищі. Служив у лейб-гвардії гренадерського Кексгольмського полку.

У званні поручника брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878 рр. У квітні 1878 р. отримав звання штабс-капітана.

З жовтня 1899 р. по лютий 1900 р. — командир лейб-гвардії Санкт-Петербурзького полку. Лютий 1900 р. – березень 1903 р. — командир 13-го піхотного Білозерського полку.

Командуючи 127-им піхотним Путивльським полком, брав участь у Російсько-японській війні.

Чин генерал-майора отримав у 1905 р.

Помер 31 січня (13 лютого) 1913 р., похований на Петропавлівському кладовищі м. Чернігів[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Св. Анни IV ступеня
  • орден Св. Володимира III ступеня
  • орден Св. Володимира IV ступеня
  • орден Св. Анни II ступеня
  • орден Св. Анни III ступеня
  • орден Св. Станіслава I ступеня
  • орден Св. Станіслава II ступеня
  • орден Св. Станіслава III ступеня
  • Знак Холмського православного Свято-Богородицького братства II ступеня
  • Знак Холмського православного Свято-Богородицького братства III ступеня

Іноземні нагороди:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. могила збереглася

Джерела[ред. | ред. код]