Закон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом.

Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй.

Основні ознаки закону:[ред.ред. код]

  1. Має форму письмового документа.
  2. Приймається лише спеціальним органом держави, що має законодавчі повноваження (парламент) або ж загальнонародним голосуванням,тобто референдумом.
  3. Приймається в особливому порядку, дотримання якого є обов’язковим ,а відхилення від нього може тягнути за собою нечинність закону.
  4. Є нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, він «сильніший» від інших нормативно-правових актів.

Суб'єкт законодавчої ініціативи[ред.ред. код]

Законодавчий процес[ред.ред. код]

Докладніше: Законодавчий процес

Створення закону має пройти певну процедуру,особливий порядок прийняття закону є також однією з його ознак. Процедуру розроблення та прийняття законів називають законодавчим процесом, який має складатися з певних етапів,порядок прийняття законів України визначає Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України".

Основні стадії законодавчого процесу - це законодавча ініціатива,обговорення законопроекту у ВР України,прийняття законопроекту у кількох читаннях, підписання законопроекту Президентом України.

Президент протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону повинен підписати його,беручи до виконання та офіційно оприлюднити або ж повертає закон зі своїми пропозиціями до Верховної Ради для повторного його перегляду. Якщо ж у встановлений строк Президент України не повернув закон,його вважають схваленим,має бути підписаним та оприлюдненим.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативним актом ,але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Види законів[ред.ред. код]

Є різні підходи до класифікації законів: За місцем чи виконуваними функціями у системі законодавства:

  • Конституція (кодифікована і некодифікована);
  • Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;
  • Кодифіковані закони (кодекси) - кодифіковані збірники законів (наприклад, Кримінальний кодекс України)
  • Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Закон України про міліцію);
  • Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);
  • Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

За строком дії закони поділяють на:

  • постійні — закони, що діють без обмеження строку;
  • тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);
  • надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.