Диктаторські закони 16 січня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Закони про диктатуру)
Перейти до: навігація, пошук

«Закони про диктатуру»[1][2][3] (також «Закони 16 січня», Диктаторські закони) — пакет законів, прийнятих Верховною Радою України у четвер, 16 січня 2014 року. «Закони» були прийняті з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури та, попри гостру критику[4][5][6][7][8][9], підписаних Президентом наступного дня 17 січня[10]. Вони приймалися підняттям рук[11], без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували[12][13].

Ці законодавчі акти, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Прийняття законів стало реакцією влади на масові протести громадян.[14] Закони певною мірою запозичували норми російського законодавства[15], деякі норми були жорсткіші за російські аналоги[16][17]. Прикладом прямого запозичення є введені у законодавство поняття екстремістська діяльність та іноземний агент.

Натомість у Партії регіонів наголошували на легітимності ухвалених рішень і їхньому сприятливому впливі на ситуацію в Україні[11].

Попри такі сподівання владної партії, прийняття цих законів призвело до найгострішого силового протистояння, а протести вийшли за межі Києва та охопили всю територію України. На тлі глибокої кризи державного управління і довіри до влади президент Янукович вступив у прямі перемовини з опозицією, результатом яких стало скасування антипротестних законів, відставка уряду Азарова та оголошена амністія для затриманих міліцією.

28 січня 2014 року Верховна Рада більшістю в 361 голос скасувала більшість законів 16 січня.

Уперше словосполучення «диктаторські закони» було використане у заяві опозиційної фракції «Батьківщина», опублікованому 16 січня о 17:53[18]. Вони також мали назву «поліцейські закони»[19], «драконівські закони»[20][21][22][23][24][25][26][27][28][29], «ручні закони»[11][30][31], а також іноді як «копитні закони»[32][33].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Голосування за диктаторські закони підняттям рук
Searchtool.svg Інфографіка Руху «Чесно» Дзеркало

Передісторія[ред.ред. код]

Текстологічне порівняння законів з російськими (наприклад з законом про Федеральний список екстремістських матеріалів) дозволяє зробити висновок про їхню разючу й невипадкову подібність[34], деякі норми жорсткіші за російські аналоги[35][36]. Так, прямими запозиченнями є введені у законодавство України поняття екстремістська діяльність та іноземний агент.

Більшість законопроектів були зареєстровані за лічені дні до голосування, не проходили жодного обговорення та не піддавалися аналізу в суспільстві, наукових та професійних колах.

За словами відправленого 25 січня 2014 року у відставку з посади голови Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва, закони готувалися без участі експертів інституту, а їх ухвалення стало для нього несподіванкою. «Прийняті закони ніякого відношення до права не мають», оскільки прийняті документи суперечать правам людини[37].

Голосування[ред.ред. код]

Напередодні між представниками влади та опозиції ішли переговори про те, яким саме чином відбуватиметься розгляд проекту бюджету.[11] Вранці були у своїх кабінетах заблоковані Володимир Рибак та його заступник Ігор Калєтнік, але це не було несподіванкою для спікера.

Ухвалення бюджету під орудою Ігоря Калєтніка планувалося заздалегідь. Однак того, що перший віце-спікер почне ставити на голосування інші законопроекти — про деякі з них депутати взагалі почули вперше лише під час ухвалення, — не очікував ніхто з опозиції.[11]

Голосування відбувалося підняттям рук. Пізніше голова лічильної комісії В. Олійник підтвердив, що не рахував підняті руки під час голосування[38].

Спікер Володимир Рибак порушив дві норми «Закону про регламент Верховної Ради», після голосування більшості руками підписавши ввечері того ж дня 16 січня закони.[39]

Так стаття 130, пункт 2 визначає, що «Голова Верховної Ради підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання, крім випадків, передбачених цим Регламентом».

Крім того, у пункті 3 статті 130 Регламенту зазначено, що голова ВР не має права підписувати закон, якщо «у разі виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслідком чого може бути скасування результатів голосування,… народний депутат у дводенний строк може письмово звернутися до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону». «У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48)», — зазначається у Регламенті

Перелік законів, прийнятих на засіданні 16 січня 2014 року[ред.ред. код]

«Диктаторські закони»
№ закону Назва Ініціатори проекту № проекту Статус
721-VII «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» Колесніченко В. В., Олійник В. М. 3879 втратив чинність з 2.02.2014
722-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів» Кабінет Міністрів України 3837 скасований з 2.02.2014, не набравши чинності
723-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» Пилипенко В. П., Писаренко В. В. 3855 скасований з 2.02.2014, не набравши чинності
724-VII «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» Олійник В. М. 3883 втратив чинність з 2.02.2014
725-VII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження» Миримський Л. Ю. 3587 втратив чинність з 2.02.2014


«Бюджетні» закони
№ закону Назва Ініціатори проекту № проекту Статус
№ 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінет Міністрів України 3000 чинний, набрав чинності з 1 січня 2014 року.
№ 727-VII «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу» Кабінет Міністрів України 3853-1 втратив чинність з 2.02.2014, замінений законом 736-VII такого самого змісту


Інші закони і постанови, прийняті 16 січня 2014 року
№ закону Назва Ініціатори проекту № проекту Статус
726-VII Закон України «Про внесення зміни до Закону України „Про безоплатну правову допомогу“ щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“» Шпенов Д. Ю. 3792 втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 733-VII такого самого змісту
728-VII Закон України «Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців» Симоненко П. М., Алексєєв І. В. 2178а втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 734-VII такого самого змісту
729-VII Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму» Симоненко П. М., Алексєєв І. В. 2179а втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 735-VII такого самого змісту
730-VII Постанова Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування протиправних діянь правоохоронних органів та окремих посадових осіб, посягань на права і свободи, життя і здоров'я громадян під час подій, пов'язаних з масовими акціями суспільно-політичного протесту, що відбуваються в Україні з 21 листопада 2013 року» Яценюк А. П. 3832 чинна
731-VII Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань“» Ківалов С. В. 3893 втратив чинність з 28.02.2014[40]

Офіційне опублікування і набрання чинності[ред.ред. код]

Незважаючи на численні протести й заклики світової та української громадськості не публікувати тексти законів від 16 січня, вони все ж були оприлюднені 21 січня 2014 р. в газетах «Голос України»[41] та «Урядовий кур'єр»[42].

Більшість законів, прийнятих 16 січня, набрали чинності наступного дня після опублікування, тобто 22 січня — у День соборності та свободи України.

Закон «Про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» повинен був набрати чинності через місяць із дня опублікування — з 20 лютого 2014 року.

Підпункт 4 пункту 13 розділу I Закону № 721-VII (щодо державного регулювання мережі Інтернет) повинен був набрати чинності з 1 травня 2014 року.

Закон щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів повинен був набрати чинності через 6 місяців із дня опублікування — з 21 липня 2014 року.

Зміст і значення[ред.ред. код]

Закони мали низку нових обмежень, а також посилювали відповідальності за деякі вже передбачені законодавством порушення, багато з яких стосувалися участі в акціях протесту.[43]

Обмежено рух у колонах більше п'яти автомобілів
Більше п'яти не їхати

За рух у колонах більше п'яти автомобілів без узгодження з міліцією, якщо це спричинило створення перешкод для дорожнього руху, запроваджений штраф до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля.[44]

Закон поширюється де-факто і на похоронні процесії, весільні кортежі (думка ЮК Safir Consulting Group)[45].

Автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху

Передбачаються штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі. При цьому штраф несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб (окрім транспортних засобів, зареєстрованих на підприємство чи організацію), а не водій.

За правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути лише грошовий штраф, у розмірі, мінімальному із передбачених в КУпАП за вчинення відповідного порушення.

Обмеження ЗМІ

Передбачене покарання за здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації, «після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації». За таку інформаційну діяльність передбачається штраф у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів (17 тисяч гривень) з конфіскацією «виготовленої продукції та знарядь виробництва».

Арешт за порушення організації мітингу

Порушення встановленого законом порядку організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій, в тому числі біля органів влади, установ, підприємств, житла та іншого володіння осіб карається штрафом до 3400 гривень або арештом на строк до десяти діб. Раніше за це був передбачений лише штраф, а його максимальний розмір був до 425 грн.

До в'язниці за захисний шолом

Документ встановлює відповідальність за участь у мітингах чи зборах в шоломах і масці, або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи. А також за участь у протестах в одязі, схожому на форму правоохоронних органів. За такі дії передбачається штраф у розмірі понад чотири тисячі гривень або арешт на строк до 15 діб.

15 діб за встановлений намет

Встановлення без дозволу міліції для проведення мітингу наметів чи інших малих архітектурних форм або конструкцій, що використовуються як сцена, відтепер каратиметься штрафом у п'ять тисяч гривень або арештом на строк до 15 діб. Дозвіл на встановлення наметів й інших архітектурних форм видає міліція.

Арешт за допомогу протестам

Згідно з документом, будь-яка особа, яка надала для проведення недозволених протестів приміщення, транспорт, технічні засоби чи будь-яку іншу допомогу, буде покарана штрафом до 10200 гривень або арештом на десять діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.

Ув'язнення за неповагу до суду

Вияв неповаги до суду після набуття чинності даним законом буде тягнути за собою штраф до 5100 гривень або арешт на строк до 15 діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень. Крім того до процесуальних кодексів усіх форм судочинства додається норма про прийняття постанови за таке правопорушення без складання адміністративного протоколу та без права її оскарження.

Відключення інтернету

Закон передбачає процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.

Нова норма про невиконання провайдером вимог державного органу щодо відключення інтернету тягне за собою штраф до 6800 гривень.

Надання послуг інтернет потребуватиме отримання ліцензії. Оператори телекомунікацій зобов'язані тепер придбавати за власні кошти технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів. Раніше були зобов'язані лише встановлювати.

Непослух СБУ

Нова норма про невиконання вказівок працівників Служби безпеки України й створення перешкод для виконання ними своїх обов'язків передбачає штраф у розмірі до 1700 гривень, у разі повторної дії — до 2500 грн.

Протоколи не тільки під розписку

Запроваджується нова норма про протокол про адміністративне правопорушення. Раніше закон містив лише норму про те, що протокол має під розписку вручатися людині, яку притягують до відповідальності, тепер з'являється нова норма про те, як діяти, якщо людина відмовляється розписуватися за протокол: засвідчити його вручення «поясненнями свідків такої відмови та вручення протоколу або відеозаписом цих фактів».

Екстремістська діяльність та наклеп

Документ запроваджує нові статті про екстремістську діяльність та наклеп, які поширюються зокрема і через інтернет, та запроваджує покарання за це. Виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів у ЗМІ чи інтернеті відтепер каратиметься штрафом у розмірі до майже 14 тисяч гривень штрафу або обмеженням волі чи ув'язненням на строк до трьох років. Окрім іншого, екстремістськими, згідно із законом, вважаються матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців.

Відповідно до поправок у законі про свободу совісті та віросповідання, церкві заборонили займатися екстремістською діяльністю.

За поширення недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність особи, передбачений штраф у розмірі до 850 гривень.

За наклеп, який прозвучав у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, передбачений штраф у розмірі до 5100 гривень, або громадські роботи до 240 годин, або виправні роботи до 1 року. За наклеп зі звинуваченням у вчиненні тяжкого злочину можна отримати виправні роботи або обмеження волі на строк до 2 років.

За блокування — шість років

В законодавстві запроваджується нова норма про покарання за блокування доступу до житла чи іншого володіння особи. За це, за умови, якщо блокування здійснюється групою осіб, передбачено до шести років ув'язнення.

Два роки за груповий протест

За участь у груповому порушенні громадського порядку посилюється покарання. За це тепер можуть засудити не лише до штрафу чи арешту на строк до півроку, але й до позбавлення волі на строк до двох років.

Заборона відвідувати футбольні матчі

Заборона відвідувати футбольні матчі застосовується судом за адміністративні правопорушення на території стадіонів. Квитки на футбол міститимуть повне ім'я вболівальника.

За перешкоджання роботі — п'ять років

Запроваджується новий вид покарання — за блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян з метою перешкоджання нормальній роботі. За ці дії передбачене покаранні у вигляді обмеження волі або ув'язнення на строк до п'яти років.

Інформація про міліцію та суддів

Посилюються обмеження на збирання та поширення інформації про працівників правоохоронних органів та їхніх родичів. Посилюється також покарання за це: наприклад, максимальний арешт тепер становитиме не три місяці, а шість.

Так само посилюється відповідальність за розповсюдження інформації про суддів та членів їхніх родин, що носять образливий характер.

Податок з іноземних агентів

До Податкового кодексу вводиться поняття громадських об'єднань, які виконують функції іноземних агентів. Йдеться про ті, які отримують кошти з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності. Відтепер вони мають платити податок на прибуток.

Радіокерований дрон з прикріпленою до нього камерою над львівським Євромайданом.
Зйомки з повітря ускладнені

Законом передбачається ліцензування ввезення в Україну, торгівлі та використання безпілотних повітряних суден, які підлягають реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден.

Під це визначення можуть потрапити дрони, за допомогою яких активісти останнім часом знімали з повітря будинки чиновників.

SIM-карта за паспортом

Запроваджується поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки (SIM-картка, USIM-картка тощо). Надання телекомунікаційних послуг з використанням такої картки здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій та споживачем.

Позбавлення депутатської недоторканості

Поправки до закону про регламент передбачають спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.

Ідеологічні закони

Підняттям рук народні депутати від фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та низки позафракційних депутатів проголосували за два ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників радянським воїнам, в також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

Закон 729-VII щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму[46], скасований, а потім прийнятий повторно[47], ставить поза законом дивізію «Галичина»[48][49].

Оглядачі, історики та політики зазначають, що цей закон є маніпулятивним та репресивним; юридично, історично і політично безграмотним[50][51]; допускає довільне тлумачення мало не всіх його основних положень[50][52][53], і завдяки його формулюванням під визначення «прибічники фашизму» можна віднести також ОУН та УПА[54][55][56][57][58][59][60][61][62][63].

Реакція в Україні[ред.ред. код]

Див. також: Євромайдан

Реакція політиків[ред.ред. код]

Лідер партії УДАР Віталій Кличко у четвер, виступаючи на Євромайдані, заявив, що опозиція скликає на неділю нове, вже восьме Народне віче на Майдані Незалежності в Києві.[64] Він закликав готуватися до всеукраїнського страйку.[65]

Олег Тягнибок назвав події в четвер «державним переворотом» i зазначив що «ті закони були ухвалені неконституційним чином і тому є нелегітимними». За словами Тягнибока, цей режим періодично намагається «мавпувати» ті відносини всередині держави, які є в Російській Федерації чи Білорусі.[66]

Юрій Луценко закликав до створення Народного Фронту Майдан і реально перетворити його в мільйонний народний рух опору. На його думку, «прийняті закони — це тюрма суворого режиму для всіх, хто почуває себе вільною людиною» і що зараз настав «той час, коли перевіряється на практиці слова Гімну „душу й тіло ми положим за нашу свободу“ і що це момент істини».[67]

Юлія Тимошенко у своїй заяві з в'язниці зазначила, що голосуванням у Верховній Раді 16 січня провладні депутати вчинили злочин і остаточно ліквідували парламентаризм в Україні.[68]

Реакція інституцій громадянського суспільства[ред.ред. код]

У 20 з 24 областях журналісти провели свої окремі акції проти диктаторських законів. ЗМІ та журналістські організації видали 22 заяви та звернення, під якими підписалися щонайменше три тисячі журналістів.[69]

У заяві Міжнародного фонду «Відродження» йдеться, що у стінах Верховної Ради «відбулась безпрецедентна за своєю зухвалістю атака на базові права людини та громадські свободи, що ставить під сумнів демократичну природу української держави та відкриває шлях до масових репресій проти її громадян».[70]

Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка та Комісія з журналістської етики висловили своє глибоке обурення «знищенням незалежної журналістики» в Україні:

« Прийняття диктаторських законів, котрі фактично запроваджують цензуру, а також цілеспрямовані прояви насильства по відношенню до журналістів із боку представників силових структур засвідчують, що в країні відбувається масштабний наступ з боку влади на журналістську професію[71]  »

Центр політико-правових реформ надав юридичний висновок щодо процесу прийняття та змісту законів[72]. Так, у висновку наголошується, що закони: обмежують свободу мирних зібрань; обмежують право на справедливий суд; обмежують право громадян на доступ до інформації та криміналізують наклеп; обмежують свободу об'єднань.

У статті Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребинського[73] зазначалося, що практично всі прийняті закони мають прямі аналоги в законодавстві країн ЄС і США[74].

Після перемоги Євромайдану група впливових українських журналістів (Найєм, Лещенко, Притула, Рахманін, Даниленко, Скрипін та ін.) заявили, що Верховна Рада повинна «понести політичну відповідальність за запровадження в Україні диктатури після ухвалення законів 16 січня» і достроково припинити свої повноваження[75].

Реакція Майдану та вимоги скасування[ред.ред. код]

Вулиця Грушевського, 19 січня 2014 року, 23:17
Протистояння з урядовими військами на Барикадній

Більше сотні громадських організацій оголосили повну мобілізацію на Майдані Незалежності у Києві.[76]

19 січня за ініціативою лідерів Автомайдану, зокрема Сергія Коби, що зробив заклик зі сцени Євромайдану на Народному вічі[77], було розпочато ходу на підготовку безстрокового пікету ВР з подальшою вимогою до депутатів переголосувати закон Колесніченка-Олійника[78]. Хода зустрілася із загонами внутрішніх військ і «Беркуту» на вул. Грушевського, і протистояння переросло у довготривалу сутичку із застосуванням різних видів холодної зброї.[79] До 20:00 вже були спалені автобуси, поранено близько 100 мітингувальників, сталося застосування кийків, гранат із сльозогінним газом, гумових куль та водометів з боку правоохоронців та бруківки, кийків і «коктейлів Молотова» з боку протестувальників. Станом на початок 20 січня протистояння продовжується і не вщухає.

Наступного ранку, 20 січня, влада погодилася не вводити (не публікувати) закони про диктатуру в дію принаймні до закінчення переговорів з лідерами опозиції. Як було відзначено, «Умова початку переговорів — це скасування „драконівських“ законів про цензуру і переслідуваннях. Попередньо вони дали згоду не друкувати закони. Тоді вони не набудуть чинності. Потім ми анулюємо всі „драконівські“ закони в Раді»[80]. Попри все це, випуск газети «Голос України» за 21.01.2014 року було надруковано і розпочато її поширення. Відповідно, з 00:00 22.01.2014 року більшість законів про диктатуру набрали чинності.[81], закон 723-VII — з 20.02.2014, а закон 722-VII — з 21.07.2014 року.

Реакція громад[ред.ред. код]

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що закони, прийняті з порушенням Конституції «і здорового глузду», у Львові виконувати не будуть[82].

Реакція МЗС України[ред.ред. код]

МЗС України заявило, що вважають заяви закордонних політиків стосовно прийнятих 16 січня законів втручанням у внутрішні справи України,[83] та наголосив що нові закони спрямовані на імплементацію в українському законодавстві низки норм, які вже існують в законодавстві більшості європейських держав, та відповідають загальновизнаним демократичним стандартам і міжнародним практикам.[84]

Імовірні економічні наслідки[ред.ред. код]

Збиток від впровадження норм нового «репресивного» закону № 3879 авторства депутатів владної Партії регіонів Вадима Колесніченка і Володимира Олійника міг скласти близько 5 млрд грн у рік. Про це йшлося у відкритому листі членів правління та експертів Інтернет асоціації України (ІАУ) президенту країни Віктору Януковичу.[85] В Асоціації вважали, що може різко збільшитися кількість компаній, які будуть виводити свої бізнеси на зарубіжний хостинг — через норми про блокування сайтів без рішення суду. Через ліцензування провайдерських послуг може різко скоротитися кількість середніх і дрібних інтернет-провайдерів.

Також у листі ІАУ йшлося, що абонентська база мобільного зв'язку може скоротитися через вимогу до абонента ідентифікувати свою особу.[85] У компанії МТС Україна зазначили, що оскільки близько 90% її клієнтів є абонентами передплаченого зв'язку, нові норми вимагають докорінної перебудови системи продажів компанії, а також можуть бути недієвими через імовірне виникнення чорного ринку SIM-карток, що лише збільшить їхню ціну.[86]

За законами від 16 січня, критичні публікації в ЗМІ і соцмережах можуть розглядатися як втручання у діяльність правоохоронних органів і караються штрафом або арештом на строк до шести місяців. Експерти негативно оцінили нововведення. На їх думку, введені норми спрощували можливості для рейдерських захоплень підприємств[87].

Міжнародна реакція[ред.ред. код]

Західні дипломати вже за кілька годин після парламентського засідання оприлюднили свою реакцію на події в Раді.[11] «Я занепокоєний через те, яким чином відбувалося голосування за деякі закони сьогодні в парламенті», — написав у своєму мікроблозі посол США в Києві Джеффрі Пайєтт. «Норми слід ухвалювати з дотриманням належних процедур. В іншому випадку довіра до демократичних інституцій та правової системи опиняється під загрозою», — йдеться у коментарі посла ЄС в Україні Яна Томбінського.

США висловили «глибоке занепокоєння тим, що Рада проштовхнула кілька суперечливих законів, не дотримавшись передбачених процедур. Деякі з цих законів обмежать право на мирні протести та свободу слова, піддадуть тиску незалежні медіа та стануть на заваді роботі неурядових організацій». [88]

Держсекретар США Джон Керрі назвав прийняті закони «антидемократичним маневром» давши наступну оцінку:[89]

…кроки, які були зроблені 16 січня, є антидемократичними, вони помилкові, вони відбирають у народу України його право і його шанс на майбутнє.

Високопосадовці в ЄС вважають прийняті в Україні закони такими, що обмежують права та свободи людей, і закликають президента Віктора Януковича не підтримувати їх. Віце-президент ЄК, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон глибоко стурбована подіями в Україні.[90]

Президент Європарламенту Мартін Шульц закликав українського президента Віктора Януковича не підписувати прийняті Верховною Радою закони:

Я глибоко стурбований прийняттям Верховною Радою України законопроектів, які можуть обмежити основні свободи громадян, перешкоджати свободі зібрань та слова і обмежити діяльність неурядових організацій. Набуття ними чинності штовхатиме Україну назад до її авторитарного, радянського минулого.[91]

Комісар ЄС з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле дав наступну оцінку:[7]

Я шокований. Бачити такий відхід України від європейської стежки є розчаруванням. Турбує те, що ми бачимо, як це стається з таким важливим партнером ЄС. … Рішення, ухвалені Верховною Радою, є неповагою до основоположних демократичних принципів і вони не лише викликають стурбованість щодо стану демократії та майбутнього України, але також матимуть наслідки для партнерства між ЄС та Україною.

Верховний комісар ООН із прав людини Наві Піллей закликала українську владу зупинити вступ у дію нових законів, що запроваджують жорсткі умови для учасників антиурядових виступів, та в назвала закони, ухвалені парламентом 16 січня такими, що не відповідають міжнародним стандартам в галузі прав людини. За її словами[92]:

ці закони запроваджують обмеження на свободу висловлення думки і свободу зборів, права на інформацію і права громадянського суспільства вільно працювати.

В Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) представник із питань свободи засобів інформації Дуня Міятович висловила занепокоєння з приводу ухвалених в Україні законодавчих змін, серед яких повернення кримінальної відповідальності за наклеп. Вона вважає, що це ставить під загрозу свободу слова в Україні.[93]

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що голосування на підтримку низки законів, яке відбулося в українському парламенті в четвер, працює проти незалежності України. «За тим, що ми бачили сьогодні в Києві, абсолютно явно — темні конструкції проти демократії. І зрештою — проти незалежності України», — написав Більдт. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав події в українському парламенті «зловісними» і поцікавився, чи вирішила Україна піти з європейського шляху. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс у свою чергу вважає, що голосування за низку законопроектів у Верховній Раді в четвер не ведуть до діалогу і розвитку демократії в Україні.[94]

Transparency International вважає прийняті в четвер закони приводом для початку репресій і закликала вплинути на президента, щоб він ветував даний закон. Про це повідомив виконавчий директор українського відділу організації Олексій Хмара. На його думку автори даного закону хочуть отримати інструмент для дискредитації активних організацій, які намагаються провадити в Україні реформи.[95]

Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала президента Віктора Януковича відхилити ухвалені Верховної Радою закони, які порушать зобов'язання країни з дотримання прав людини:

Freedom House рішуче засуджує ухвалення Верховною Радою України законодавства, яке передбачає кримінальну відповідальність за наклеп, у стилі Росії вводить обмеження для громадських об'єднань, що отримують фінансування з-за кордону, як для «іноземних агентів», і передбачає покарання для громадян за участь у акціях протесту.

Голова організації Девід Кремер заявив, що йому прикро спостерігати, як «демократично обраний уряд України усе більше віддаляється від демократичних прагнень народу України».[96]

Агентство Reuters повідомило, що Європейський союз скасував традиційну вечерю з президентом РФ Володимиром Путіним в рамках саміту Росія—ЄС, щоб показати, що відносини не повернулись у «нормальне русло» після «перетягування канату» з Москвою щодо України.[97][98]

Євродепутат Ребекка Гармс оцінила ухвалені закони як путч в Україні і зазначила, що якщо цей закон дійсно набере чинності, ЄС має запровадити якнайширші санкції: «Всі європейські рахунки членів українського уряду, їхніх представників та членів їхніх родин мають бути заморожені. Видача Шенгенських віз цим особам має бути припинена».[99]

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун через свого речника закликав гарантувати в Україні принципи свободи вираження думок і мирних зібрань[100].

Оцінки світових медіа[ред.ред. код]

Найвпливовіші видання світу засудили прийняття цих законів. Наприклад, британська газета «Financial Times» написала, що ці закони просто унеможливлюють протести в Україні. Ба більше, політична криза сягнула апогею з моменту свого початку в листопаді 2013-го.[101]

У США «The Washington Post» зазначила, що ухвалені закони запозичено з російського законодавства і вони аж ніяк не є свідченням того, що Янукович налаштований на поглиблення співпраці з ЄС.[101]

Скасування[ред.ред. код]

Після публікації законів їхнє прийняття спробували оскаржити у ВАСУ, однак суд відмовив.[102]

Також у Верховній Раді була зареєстрована низка законопроектів щодо скасування деяких або всіх законів, прийнятих 16 січня.

28 січня 2014 року на позачерговій сесії Верховна Рада конституційною більшістю в 361 голос прийняла закон № 732-VII «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», яким скасувала дев'ять законів, прийнятих 16 січня (окрім закону про Держбюджет та закону про амністію)[103].

Після голосування про скасування зазначених законів було знову проголосовано й прийнято чотири закони[104][105]:

  • № 733-VII «Про внесення зміни до Закону України „Про безоплатну правову допомогу“ щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“»;
  • № 734-VII «Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців»;
  • № 735-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»;
  • № 736-VII «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу».

31 січня 2014 року Президент України підписав вищезазначені закони[106]. 1 лютого 2014 року ці закони були опубліковані в газеті «Голос України».[107]

5 лютого 2014 року з'явилася інформація, що закони 16 січня продовжують діяти, оскільки була скасована лише чинність закону, а не норми законів.[108] Також на офіційному сайті ВРУ змінені закони лишаються в редакції 22 січня. Проте існують інші точки зору, наприклад портал «ЛІГА:ЗАКОН» вважає, що зміни до законодавства втратили чинність.[109] Про це ж заявив і голова фракції Партії регіонів.[110]

Офіційна позиція Мін'юсту: з 2 лютого 2014 року закони, прийняті Верховною Радою України 16 січня 2014 року, втратили свою чинність та відповідно з цієї дати відновлено попередню редакцію положень кодексів та законів, до яких раніше були внесені зміни[111][112].

Для усунення неоднозначності щодо чинності законів 23 лютого 2014 року Верховна Рада прийняла законопроект Продана і Пинзеника про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення норм законів, схвалених 16 січня 2014 року.[113] Закон набув чинності з 2 березня 2014 року.

21 лютого 2014 року було прийнято Закон України № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».[40] Пункт 1 розділу II цього Закону передбачає скасування закону № 731-VII, прийнятого 16 січня 2014 року. Закон був підписаний в.о. Президента Турчиновим О. В. і опублікований у «Голосі України» 27 лютого 2014 року, набув чинності наступного дня після опублікування.

Кримінальне переслідування за прийняття «диктаторських законів»[ред.ред. код]

Генеральна прокуратура України розглядає «диктаторські закони» як такі, що були спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту, розширення репресивних повноважень правоохоронних органів. Процедура їх призвела до підвищення ескалації в суспільстві. У спробі їх ухвалення вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України[114].

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено не пізніше 21 липня 2015 року[115].

Генпрокуратура встановила, що вказівки про прийняття законів виходили безпосередньо від Віктора Януковича. Про підозру у вчиненні злочину станом на 18 листопада 2015 повідомлено самому Януковичу, а також п'ятнадцятьом колишнім народним депутатам, які були членами лічильної комісії в день голосування законів. Серед них Ігор Калєтнік, Олександр Єфремов, Володимир Олійник, Сергій Гордієнко, Олександр Стоян. Справу стосовно Михайла Чечетова закрито у зв'язку з його самогубством[116].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. МЗС відповів ОБСЄ: «закони про диктатуру» відповідають усім демократичним стандартам // Українська правда, 18.01.2014.
  2. МЗС запевнив ОБСЄ, що «закони про диктатуру» дуже демократичні // ТВі, 18.01.2014.
  3. Мірошниченко продовжує дивувати: диктаторські закони — теж вина опозиції // 5.ua, 18.01.2014.
  4. В МЗС попросили західних критиків скандальних законів не втручатися в справи України
  5. У ЄС закликали Януковича ветувати антидемократичні закони
  6. Шульц закликав Януковича «не віддаляти Україну від цивілізованого світу»
  7. а б Прийняті ВР закони погіршать відносини ЄС з Україною — Фюле
  8. Transparency International вбачає в законі Колесніченка-Олійника інструмент репресій
  9. Freedom House закликає Януковича відхилити закони, що ведуть у «темні часи»
  10. Глава держави підписав низку законів. Прес-служба Президента України Віктора Януковича
  11. а б в г д е «Ручні» закони: путч чи запорука благополуччя? // ВВС Україна, 16.01.2014.
  12. Офіційно: Янукович підписав всі закони, прийняті Радою 16 січня
  13. Испытание постом // Комерсант-Україна, № 11 (1930) 27.01.2014
  14. Покарання за понад 5 машин у колоні ухвалили саме під Автомайдан — автор закону
  15. Экс-регионал: Законопроект Колесниченко-Олийныка — это дело «мозговых центров» ФСБ
  16. Последствия «черного четверга»: по жесткости законов Украина опередила Россию. ФОТО
  17. Нардепи-регіонали в боротьбі з одержувачами грантів «переплюнули» російських і американських колег
  18. «Батьківщина» називала події у ВР державним переворотом / УНІАН, 16.01.2014 17:53
  19. Шурхало Д. Бюджет-2014 і «поліцейські закони» ухвалили без обговорення / Радіо Свобода, 16.01.2014
  20. «Драконівські закони» вийшли друком
  21. США вважають, що для опозиції важливіше — скасування законів, ніж посади
  22. Драконівські закони вводять диктатуру в Україні
  23. Луценко заявив, що Євромайдан перейде до парламенту, якщо не скасують «драконівські закони»
  24. Президент Європарламенту засудив українські драконівські закони
  25. Український парламент прийняв драконівські закони, — The Financial Times
  26. Палата громад Канади засудила українські «драконівські закони»
  27. У «Батьківщині» кажуть, що влада наразі не друкуватиме «драконівські» закони
  28. «Драконівські» закони — це спроба повернути тоталітаризм, — віце-президент Європарламенту
  29. Нардеп знайшов спосіб, як повністю анулювати «драконівські» закони від 16 січня
  30. Янукович підписав «ручні закони» // Вголос, 17.01.2014.
  31. Підписавши «ручні» закони, Рибак порушив щонайменше дві норми регламенту // iPress.ua, 18.01.2014.
  32. [pro-vincia.com.ua/novini/news_poltika/10951-yanukovich-pdpisav-skasuvannya-kopitnih-zakonoproektv-pro-diktaturu-ta-amnstyu.html Янукович підписав скасування «копитних» законопроектів «про диктатуру» та «амністію» // Провінція — 31 січня 2014]
  33. Що змусило режим зважитися на привселюдне «копитне» голосування або Чи задушать Революцію Гідності «драконівські закони»? // ВО «Свобода» офіційна сторінка — 22 січня 2014
  34. Экс-регионал: Законопроект Колесниченко-Олийныка — это дело «мозговых центров» ФСБ
  35. Последствия «черного четверга»: по жесткости законов Украина опередила Россию. ФОТО
  36. Нардепи-регіонали в боротьбі з одержувачами грантів «переплюнули» російських і американських колег
  37. Бывший консультант Януковича: «Драконовские» законы не имеют никакого отношения к праву (рос.)
  38. Олійник підтвердив, що не рахував підняті руки під час голосування у ВР / УП, 21 січня 2014, 12:39
  39. РИБАК ПОРУШИВ РЕГЛАМЕНТ, ПІДПИСАВШИ ЗАКОНИ У ЧЕТВЕР
  40. а б Закон України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»
  41. Голос України. — 2014. — № 10 (5760). — Вівторок, 21 січня 2014
  42. Урядовий кур'єр. — 2014. — № 11. — Вівторок, 21 січня 2014
  43. Що заборонили та обмежили українцям новим законом?
  44. Закон України від 16 січня 2014 року № 721-VII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян»
  45. Можно ли автомобилистам «обойти» новые законы. Мнение юристов / АвтоПортал, 23 января 2014(рос.)
  46. Закон України від 16 січня 2014 року № 729-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  47. Закон України від 28 січня 2014 року № 735-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  48. Верховна рада прийняла законопроект комуністів про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму, який ставить поза законом дивізію «Галичина»
  49. Комуністи протиснули два «антифашистських» закони
  50. а б Висновок щодо Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму» від 16 січня 2014 року № 729-VII
  51. Звичайний… антифашизм
  52. Архів сторінки Попередній висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  53. «Законопроект Симоненка про відповідальність за виправдання фашизму — це повна маячня», — історик
  54. Опозиція теж голосувала за закони, які фактично забороняють УПА, — Канівець
  55. Нова норма проти фашизму є маніпулятивним підґрунтям для репресій — історик
  56. За виправдання фашизму штрафуватимуть або позбавлять волі на 2 роки
  57. Закон про кримінальне переслідування за «виправдовування» дивізії «Галичина» прийнято ще раз
  58. Новий закон комуністів Симоненка-Алексєєва утискає права патріотів — Тягнибок
  59. Чи засудять Петра Симоненка за ініційованим ним же законом?
  60. Доній: за Шухевича і Бандеру тепер судитимуть «за законом»
  61. Партія регіонів намагається встановити неорадянський тоталітаризм через псевдоголосування
  62. Майдан вдався до радикальних дій, бо те, за що проголосувала Верховна Рада 16 січня, перетворює Україну на другу Білорусь
  63. Заява Національно-демократичних партій
  64. Опозиція призначила на неділю чергове Народне віче
  65. Опозиція скликає нове віче і готується до страйку
  66. У опозиції додалася вимога: скасувати «диктаторські» закони
  67. Луценко: Всі — до штурму правлячої банди
  68. Тимошенко дала поради, що робити з «неодиктатурою»
  69. «Диктаторські закони» збурили хвилю журналістського гніву: 17 пікетів у 20 областях
  70. Рада ухвалила закони, що відкривають шлях до масових репресій — фонд «Відродження»
  71. Медіа-організації засуджують "знищення незалежної журналістики" в Україні - заява
  72. Юридичний висновок ЦППР щодо «законів» від 16 січня 2014 року
  73. радника та "старого друга" Віктора Медведчука
  74. Закони 16 січня (рос.)
  75. Журналісти вимагають від нової влади розпуску Верховної Ради / УП, 27 лютого 2014, 05:19
  76. В Україні оголошено загальну мобілізацію
  77. Народное Вече 19.01.14, Сергей Коба / Народне Віче 19.01.14 // Канал Andriy Lontkovsky на YouTube — 19 січня, 2014
  78. Автомайдан вирушає до Верховної ради. — TBI. — 19 січня, 15:25
  79. Сутички після Народного Віча у Києві
  80. Влада погодилася не вводити в дію «закони про диктатуру», аби піти на переговори з опозицією // TBI, 20.01.2014, 12:04
  81. За текстом законів вони набрали «чинності з дня, наступного за днем його опублікування».
  82. У Львові відмовляються виконувати «диктаторські закони» / УП, 22 січня 2014, 21:55
  83. В МЗС попросили західних критиків скандальних законів не втручатися в справи України // Українська правда, 17.01.2014.
  84. Відбулася зустріч Міністра закордонних справ Леоніда Кожари і Першого заступника Голови Верховної Ради Ігоря Калєтніка з послами США та ЄС // Міністертсво закордонних справ України, 17.01.2014.
  85. а б Українському бізнесу закон Колесніченка-Олійника обійдеться 600 млн доларів щорічно
  86. Київстар та МТС фактично підтвердили нереальність виконання закону про SIM-картки // Business.ua, 17.01.2014.
  87. Законы, принятые в «черный четверг», ударят и по бизнесу, — эксперты
  88. США СХВИЛЬОВАНІ «ЗАКОНАМИ ПРО ДИКТАТУРУ»
  89. Держсекретар США Джон Керрі вважає, що прийняті Радою закони порушують норми ОБСЄ та ЄС // Корреспондент.net, 18.01.2014.
  90. У ЄС закликали Януковича ветувати антидемократичні закони
  91. Шульц закликав Януковича «не віддаляти Україну від цивілізованого світу»
  92. В ООН засуджують «закони 16 січня»
  93. В ОБСЄ сподіваються, що Янукович накладе вето на «закони про диктатуру»
  94. У ЄС прокоментували «зловісні події» у Верховній Раді
  95. Transparency International вбачає в законі Колесніченка-Олійника інструмент репресій
  96. Freedom House закликає Януковича відхилити закони, що ведуть у «темні часи»
  97. EU drops dinner with Putin to show 'not business as usual'
  98. Через ситуацію з Україною Євросоюз скасував вечерю з Путіним
  99. 17.1.2014 PRESSEMITTEILUNG Putsch gegen Demokratie in der Ukraine
  100. New York, 20 January 2014 — Statement Attributable to the Spokesperson for the Secretary-General on Ukraine
  101. а б Іноземні ЗМІ розкритикували ухвалені в Україні закони
  102. Вищий адмінсуд відмовив у оскарженні ухвалення «диктаторських законів»
  103. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України
  104. Рада скасувала диктаторські закони — «Українська правда», 28 січня 2014 року
  105. Верховна Рада України ухвалила низку законів / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 28.01.2014 12:45
  106. Янукович підписав «амністію» та скасування резонансних законів / ВВС, 31 січня 2014 13:25 GMT
  107. «Голос України» від 1 лютого 2014 року, с. 9
  108. Пинзеник запропонував остаточно скасувати «диктаторські закони»
  109. Наприклад, у Кримінальному кодексі статті 110-1 і 151-1, додані законом 721-VII, позначені як такі, що втратили чинність.
  110. В ПР не вірять, що «закони 16 січня» продовжують діяти
  111. ЗАКОНИ, ПРИЙНЯТІ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ 16 СІЧНЯ 2014 РОКУ, ВТРАТИЛИ ЧИННІСТЬ З 2 ЛЮТОГО 2014 РОКУ / Сайт Міністерства юстиції України, 05.02.2014
  112. У Лукаш стверджують, що «диктаторські закони» втратили чинність
  113. Закон України від 23 лютого 2014 № 767-VII року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення норм законів, схвалених 16 січня 2014 року»
  114. ГПУ завершила розслідування щодо «диктаторських законів» / Укрінформ, 21.07.2015
  115. Генпрокуратура завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом прийняття «диктаторських законів» стосовно трьох колишніх народних депутатів / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України, 21.07.2015
  116. Вказівки прийняти «диктаторські закони» виходили від Януковича — ГПУ / УП, 18 листопада 2015, 11:24

Посилання[ред.ред. код]