Закон Енгеля
Зако́н Е́нгеля — зі зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується.
Закони Енгеля зводяться до наступних положень:
- бідні родини витрачають відносно більше на необхідне для життя — їжу і житло;
- частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житло стабілізується;
- витрати на дорогі предмети підвищуються в більшій мірі, ніж дохід. При зростанні доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, ніж споживання благ першої необхідності;
- при зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 10. Закон Енгеля, Крива Енгеля. Особливості споживання різних за якістю товарів. StudFiles (рос.). Процитовано 21 жовтня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2018) |
Посилання[ред. | ред. код]
- Енґля закон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Закон Енгеля, Крива Енгеля. Особливості споживання різних за якістю товарів
![]() |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |