Закон Тубона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон Тубона (фр. Loi Toubon (повна офіційна назва - закон 94-665 від 4 серпня 1994 року стосовно використання французької мови) - закон, виданий французьким урядом для закріплення статусу французької мови як основнї офіційної в документах уряду, на робочому місці, в вивісках і маркування товарів, комерційних контрактах, ділових комунікаціях і деяких інших контекстах. Дія закону не зачіпає мережеві та електронні засоби інформації, приватні та некомерційні структури. Приводом для видання закону послужило поступове збільшення використання англійської мови в усіх сферах життя французького суспільства, чим перейнялася французька інтелігенція і особливо Французька академія. У закону є іронічне прізвисько «закон Оллгуда», loi Allgood («переклад» прізвища Toubon, осмисленої як tout + bon - «все + хороший» - на англійську).

Деталі[ред.ред. код]

Автором закону став консервативний міністр культури Франції Жак Тубон. Закон був негативно сприйнятий і часто перекручено інтерпретований у британській та американській пресі. Французька влада навіть завела справу про адміністративне правопорушення з боку одного з вузів США (Політехнічний університет Атланти), який, маючи філію у місті Мец з 200 студентами, не надавав інформацію на французькій мові. Справа була закрита, а сам Університет перевів інформацію на французьку та німецьку мови. Все ж, незважаючи на прийняття закону, він не поширюється на приватний сектор. Закон Тубона піддається критиці за його наслідки для мовних меншин Франції. Відповідно до закону, держава не фінансує викладання в школах на мовах, відмінних від французької. Тим самим істотно обмежується сфера функціонування таких мов, як бретонська та провансальська.

http://www.avenir-langue-francaise.fr/articles.php?lng=fr&pg=8