Закон України «Про національну безпеку України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про національну безпеку України
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: 2469-VIII
Дати
Підписаний Президентом: 21 червня 2018
Діє/діяв з: 22 червня 2018 
Інші закони
Пов'язані закони: Конституція України
Статус: Чинний

Закон України «Про національну безпеку України» — чинний законодавчий документ, який визначає і розмежовує повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони, а також визначає серед фундаментальних національних інтересів здобуття членства в ЄС і НАТО.

Запровадження[ред. | ред. код]

Підписаний президентом України Петром Порошенком на засіданні Ради з національної безпеки та оборони 5 липня 2018 року[1].

Основні принципи[ред. | ред. код]

  • Верховенство права, підзвітність, законність, прозорість та дотримання засад демократичного цивільного контролю за функціонуванням сектору безпеки і оборони та застосуванням сили;
  • Дотримання норм міжнародного права, участь в інтересах України у міжнародних зусиллях з підтримання миру і безпеки, міждержавних системах та механізмах міжнародної колективної безпеки;
  • Розвиток сектору безпеки і оборони як основного інструменту реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони.

Фундаментальні національні інтереси України[ред. | ред. код]

  • Державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України;
  • Сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення;
  • Інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами.
  • Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки України тощо.
  • Загрози національній безпеці України та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки і оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань національної безпеки і оборони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони України і затверджуються указами Президента України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. /Інтерфакс/. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]