Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (2016)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про судоустрій і статус суддів
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: 1402-VIII
Номер проєкту: 4734
Дати
Поданий на розгляд: 30 травня 2016
Прийнятий: 2 червня 2016
Підписаний Президентом: 13 липня 2016
Діє/діяв з: 30 вересня 2016
Остання редакція: 10 грудня 2020
Інші закони
Пов'язані закони: Конституція України, Про очищення влади, Про відновлення довіри до судової влади в Україні
Статус: Чинний

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» — Закон, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Прийшов на зміну попередньому Закону «Про судоустрій і статус суддів», прийнятому 2010 року і викладеному в новій редакції 2015 року.

Судова реформа 2016[ред. | ред. код]

27 жовтня 2014 р. Президент П. Порошенко створив Раду з питань судової реформи, яка повинна підготувати та подати Главі держави пропозиції щодо стратегії реформування судоустрою та судочинства. Координатором Ради призначено заступника глави АПУ О. В. Філатова[1].

Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020», запропонована П. Порошенком, накреслює судову реформу у два етапи:

  1. невідкладне оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади в Україні;
  2. системні зміни в законодавстві: прийняття нової Конституції України та на основі відповідних конституційних змін — нових законів, що стосуються судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів.

Мета реформи — реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом[2].

Законодавчим втіленням проміжного етапу реформи стало прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»[3], проєкт якого розроблений президентською Радою з питань судової реформи під керуванням Філатова[4]. Водночас, політики, експерти та оглядачі заявляли, що це є лише першим кроком на шляху повноцінної реформи[5][6][7].

Велика судова реформа, що складається з Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), та нового Закону «Про судоустрій і статус суддів», була прийнята без суттєвого обговорення[8][9] Верховною Радою 2 червня 2016 року[10][11].

Однією з причин ухвалення реформи називалася вимоглива позиція послів «Великої сімки» та Міжнародного валютного фонду[12][13].

Основні новації двох законів реформи полягають у наступному:

  • Перетворення чотирирівневої судової системи на трирівневу (місцеві/окружні суди — апеляційні суди — новий Верховний Суд, у складі якого діють Велика Палата, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд). ВГСУ, ВАСУ, ВСС ліквідуються, але спеціалізація судочинства залишається.
  • Всіх суддів призначатимуть на конкурсній основі. Нові кваліфікаційні вимоги до суддів ВСУ. Утворення Громадської ради доброчесності.
  • Створення окремих Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
  • Обмеження суддівської недоторканності.
  • Утворення Вищої ради правосуддя замість ВРЮ.
  • Істотне підвищення суддівської винагороди (зарплати).
  • Розширення дисциплінарної відповідальності суддів, кваліфікаційне оцінювання.
  • Зміна порядку призначення, переведення суддів.
  • Введення інституту конституційної скарги громадянина до Конституційного Суду.
  • Поступове впровадження адвокатської монополії на представництво в судах[12][14][15].

Реформу привітали Європейський Союз[16], США[17], Рада Європи[18], Венеціанська комісія[19], але висловила критичні зауваження Європейська Бізнес Асоціація[20].

Європейський суд з прав людини негативно оцінив ліквідацію ВСУ. ЄСПЛ постановив, що ліквідація старого Верховного суду не мала законних підстав, а судді ВСУ не могли бути звільнені чи переведені до іншого суду. Суд зазначив, що суддям колишнього ВСУ було заборонено виконувати свої функції без жодного офіційного звільнення через судову реформу та законодавчі зміни, що відбулися у 2016 році. Зокрема, порушено принцип незмінюваності суддів, який є фундаментальним для незалежності суддів і довіри громадськості до судової влади[21].

Зміст[ред. | ред. код]

Закон складається з зі 160-ти статей у одинадцяти розділах, а також дванадцятого розділу «Прикінцеві та перехідні положення».

  • Розділ I. Засади організації судової влади
  • Розділ II. Судоустрій
    • Глава 1. Організаційні основи судоустрою
    • Глава 2. Місцеві суди
    • Глава 3. Апеляційні суди
    • Глава 4. Вищі спеціалізовані суди
    • Глава 5. Верховний Суд
  • Розділ III. Судді та присяжні
    • Глава 1. Загальні положення статусу судді
    • Глава 2. Суддя
    • Глава 3. Присяжний
  • Розділ IV. Порядок зайняття посади судді
  • Розділ V. Кваліфікаційний рівень судді
    • Глава 1. Кваліфікаційне оцінювання суддів
    • Глава 2. Підготовка судді та його регулярне оцінювання
    • Глава 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
    • Глава 4. Національна школа суддів України
  • Розділ VI. Дисциплінарна відповідальність судді
  • Розділ VII. Звільнення судді з посади та припинення його повноважень
    • Глава 1. Звільнення судді з посади
    • Глава 2. Припинення повноважень судді
  • Розділ VIII. Суддівське самоврядування
    • Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування
    • Глава 2. Органи суддівського самоврядування
  • Розділ IX. Забезпечення суддів
  • Розділ X. Статус судді у відставці
  • Розділ XI. Організаційне забезпечення діяльності судів
    • Глава 1. Загальні питання забезпечення діяльності судів
    • Глава 2. Державна судова адміністрація України
    • Глава 3. Апарат суду, служби організаційного забезпечення роботи та охорони суду
  • Розділ XII. Прикінцеві та перехідні положення.

Набрання чинності[ред. | ред. код]

Законопроєкт № 4734 подано Президентом України 30 травня 2016 і визначено як невідкладний. Вже за три дні, 2 червня 2016, його було прийнято голосами 281-го депутата. Того ж дня народні депутати Надія Савченко та Юрій-Богдан Шухевич зареєстрували проєкт постанови про скасування рішення про прийняття законопроєкту 4734[22][23]. Це відтермінувало підписання Закону Головою ВР В. Гройсманом до 17 червня, а 13 липня він був підписаний Президентом П. Порошенком[24] незважаючи на заклик Вищого адміністративного суду України накласти вето[25].

Закон набрав чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», тобто з 30 вересня 2016 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Глава держави підписав Указ про створення Ради з питань судової реформи / Прес-служба Президента України, 27.10.2014 22:32
  2. Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020»: Указ Президента України № 5/2015 від 12 січня 2015
  3. Про забезпечення права на справедливий суд: Верховна Рада України; Закон від 12.02.2015 № 192-VIII
  4. Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» відкриває шлях для перезавантаження судової системи — Олексій Філатов / Прес-служба Президента України, 12.02.2015 19:39. Архів оригіналу за 20.05.2015. Процитовано 04.08.2016. 
  5. На засіданні «круглого столу» на тему: «Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи» обговорено перебіг конституційного процесу в Україні / Інформаційне управління ВРУ, 22 червня 2016
  6. Судова реформа: національні реалії та виклики часу / Верховний Суд України, 24.03.2015. Архів оригіналу за 25.03.2018. Процитовано 04.08.2016. 
  7. Право на справедливий суд: інші аспекти — Р. Куйбіда, Т. Руда (Центр політико-правових реформ) / Українська Гельсінська спілка з прав людини, 19.03.2016
  8. Р. Романюк, Р. Кравець. Випробування Конституцією. Як Порошенко вмовив Раду на судову реформу / УП, 2 червня 2016
  9. Судебная реформа: лучшее надо сохранять, от худшего надо избавляться и идти вперед / ЮрЛига, 24.06.16
  10. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Верховна Рада України; Закон від 02.06.2016 № 1401-VIII
  11. Проект Закону про судоустрій і статус суддів: № 4734 від 30.05.2016
  12. а б Судова реформа. Яким буде нове правосуддя в Україні / ESPRESO.TV, 2 червня 2016
  13. «[Порошенко] наголосив, що ці зміни слід прийняти для міжнародних інвесторів…» [1]
  14. Судова реформа: зрозуміло про те, що очікувати українцям / 24 канал, 02.06.2016
  15. Олександр Северин: Гра у монополію / MAIDAN.ORG.UA, 03-06-2016
  16. Joint statement by the High Representative/Vice-President Federica Mogherini and Commissioner Johannes Hahn on the vote on constitutional amendments related to the judiciary by the Parliament of Ukraine. Brussels, 02/06/2016. 160602_02_en
  17. США привітали Україну з прийняттям необхідних конституційних поправок / Укрінформ, 03.06.2016
  18. Jagland: Ukraine's Constitutional amendments a major step towards European standards / Council of Europe, 2 JUNE 2016
  19. Ukraine — Adoption of the constitutional amendments on the judiciary / Venice Commission, 02/06/2016
  20. Що думає бізнес про судову реформу в Україні / Європейська Бізнес Асоціація, 2 червня 2016. Архів оригіналу за 11-08-2016. Процитовано 04-08-2016. 
  21. УКРАЇНА ВИПЛАТИТЬ ПО 5 ТИС. ЄВРО ВІСЬМОМ СУДДЯМ ВСУ, ЯКІ «ЗАВИСЛИ» В СУДОВІЙ РЕФОРМІ: РІШЕННЯ ЄСПЛ У СПРАВІ «ГУМЕНЮК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ». pravo.ua. 22.07.2021. Процитовано 06.09.2021. 
  22. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 02 червня 2016 року про прийняття за основу та в цілому проекту закону про судоустрій і статус суддів. № 4734-П від 02.06.2016
  23. Савченко заблокувала закон про судову реформу / Корреспондент.net, 2 червня 2016
  24. Порошенко підписав ключовий закон судової реформи / LB.ua, 13 липня 2016
  25. Текст звернення ВАСУ Архівовано 04.08.2016

Посилання[ред. | ред. код]