Закон Ципфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зако́н Ци́пфа — лінгвостатистичний закон, згідно з яким відношення рангу слова в частотному словнику до частотності слова в мові становить постійну величину (константу). Інакше кажучи, якщо всі слова мови (або просто достатньо довгого тексту) впорядкувати за спаданням частоти їхнього використання, то частота n-го слова в такому списку виявиться приблизно обернено пропорційною його порядковому номеру n (так званому рангу цього слова). Наприклад, друге за вживаністю слово трапляється приблизно вдвічі рідше, ніж перше, третє — втричі рідше, ніж перше, і так далі.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Американський дослідник Джордж Ципф дійшов висновку, що існує залежність між числом різних значень одного слова і його відносною частотою вживання. Кількість значення наближається до квадратного кореня від частоти слова: т = f , де т — число значень, а f — відносна частота. Інша закономірність, встановлена Ципфом, має таке формулювання: відношення рангу слова в частотному словнику до частотності слова в мові становить постійну величину (константу) rf = с, де r — ранг слова в частотному словнику, f — частота слова, с — постійна величина. Тісний зв’язок існує також між частотними характеристиками слова в пам'яті та в словнику.

Застосування[ред. | ред. код]

Закон Ципфа може бути застосований до будь якого тексту, записаного природною або штучночною мовою, коду (наприклад, ДНК) або сигналу, при цьому правила викладення інформації можуть лишатись невідомими. Як наслідок, закон дозволяє визначити наявність інформації в повідомленні навіть у випадках, коли саме повідомлення не може бути дешифроване.

В результаті статистичного аналізу Рукопису Войнича, написаного невідомою мовою, було доведено, що цей рукопис містить осмислену інформацію. Аналіз проводився з використанням методу, що лежить в основі закону Ципфа[1].

Література[ред. | ред. код]

  • Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / Михайло Петрович Кочерган. — Київ: Академія, 2003. — С. 398.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]