Закон заголовків Бетеріджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Закон заголовків Бетеріджа — це назва для приказки, що стверджує: «Відповіддю на будь-який заголовок, що закінчується на знак питання може бути слово ні». Названий на честь Яна Бетеріджа, британського журналіста,[1][2] хоча сам принцип давнішній. Подібно до схожих законів (напр., закон Мерфі), розуміється як гумористична приказка, а не завжди істинне правило.

Історія виникнення[ред.ред. код]

Максима називалася різними іменами та приводилася у текстах з 1991 року, коли у опублікованій компіляції законів Мерфі її навели під назвою «Закон Девіса» (хоча невідомо, хто такий Девіс).[3][4] Також вислів називали «журналістським принципом»[5] і у 2007 посилалися на нього як «старий трюїзм серед журналістів».[6]

Ім'я Яна Бетеріджа вислів набув після того, як журналіст обміркував поняття у лютневій статті 2009 року, яка розглядала попередню статтю видання TechCrunch під оригінальним заголовком: «Did Last.fm Just Hand Over User Listening Data To the RIAA?» (пер. «Чи сервіс Last.fm передав дані користувачів RIAA?»):[7]

Стаття є гарною демонстрацією максими яка стверджує, що відповіддю на будь-який заголовок, котрий закінчується на знак питання може бути слово «ні». Причиною використання журналістами цього стилю заголовків є розуміння повної нісенітниці у змісті статті та відсутності фактів, джерел для її підтвердження при бажанні опублікувати матеріал.[1]

Поза журналістикою[ред.ред. код]

У царині фізики елементарних частинок поняття відоме під назвою Правило Хінчкліфа,[8] на честь фізика Яна Хінчкліфа,[9] котрий стверджував, що у дослідницькій праці з заголовком у формі запитання «так-ні» відповідь має бути «ні».[10] Цей вислів спародіювали у опублікованій під псевдонімом статті 1988 року: «Is Hinchliffe's Rule True?» (пер. «Чи Правило Хінчкліфа вірне?»).[11]

Тим не менш, як мінімум одна стаття доводила, що «закон» не можна застосовувати до дослідницької літератури.[12]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б TechCrunch posts lies, refuses to apologise | Technovia. 2009-02-26. Процитовано 2017-09-03. 
  2. The Macalope Weekly: Pointless exercises. Macworld (en). Процитовано 2017-09-03. 
  3. Bloch, Arthur (1991-07-01). The complete Murphy's law: a definitive collection (en). Price Stern Sloan. ISBN 9780843129687. 
  4. Language Log: Rhetorical questions: threat or menace?. itre.cis.upenn.edu. Процитовано 2017-09-03. 
  5. The Complete Edition of Murphy's Laws. murphyslaws.net. Процитовано 2017-09-03. 
  6. It’s an old truism among journalists that if a headline ends in a question mark (”Is this the answer to the Bermuda Triangle?” “Did aliens build the Pyramids?” etc etc) there’s no need to read.... Meat (en). Процитовано 2017-09-03. 
  7. Schonfeld, Erick. Did Last.fm Just Hand Over User Listening Data To the RIAA? | TechCrunch. Процитовано 2017-09-03. 
  8. Guest Blogger: Joe Polchinski on the String Debates - Cosmic Variance. Cosmic Variance (en-US). 2006-12-07. Процитовано 2017-09-03. 
  9. Betteridge's law of headlines. Wikipedia (en). 2017-08-28. Процитовано 2017-09-03. 
  10. Shieber,, Stuart M. ((May–June 2015).). "Is This Article Consistent with Hinchliffe's Rule?" (англ.). Annals of Improbable Research. с. 21 (3). 
  11. Wayback Machine. 2016-04-10. Процитовано 2017-09-03. 
  12. Cook, James M.; Plourde, Dawn (2016-09-01). Do scholars follow Betteridge’s Law? The use of questions in journal article titles. Scientometrics (en) 108 (3). с. 1119–1128. ISSN 0138-9130. doi:10.1007/s11192-016-2030-2. Процитовано 2017-09-03. 

Посилання[ред.ред. код]