Закоханий диявол
| Закоханий диявол | |
|---|---|
фр. Le Diable amoureux[1]  | |
 | |
| Жанр | фентезі, фантастика, художній вимисел[2] і нарація[d][2] |
| Форма | роман |
| Тема | мораль[3], диво[4][3], подорож[3], смерть[3], особистість[3], ніч[3], привабаd[3], міграція населення[3], уява[3], традиція[3], біс[3] і сновидіння[3] |
| Автор | Жак Казотт[1] |
| Мова | французька[2] |
| Опубліковано | 1772[1] |
| Країна |  Франція |
| У «Гутенберзі» | 52611 |
 Цей твір у Вікісховищі | |
«Закоханий диявол» (з підзаголовком «Іспанський роман») — роман Жака Казотта, опублікований 1772 року видавцем П'єром-Жоржем Кастексом. Цей твір Казотта вважає попередником фантастичної літератури.
Молодик Альваре разом із трьома друзями вирішує нахабно викликати диявола. Диявол з'являється йому в п'яти образах:
- 1 — голови жахливого верблюда
- 2 — спанієля
- 3 — пажа, якого він поспішає назвати Бйондетто
- 4 — співачки й арфістки на ім'я Фіорентина
- 5 — і, нарешті, жінки надзвичайної краси на ім'я Бйондетта.
Альваре намагається протистояти звабам і кпинам Бйондетти. Нарешті він вирішує познайомити Бйондетту зі своєю матір'ю, щоб з нею одружитися. По дорозі вони зупиняються на весіллі і, оскільки їх прийняли за чоловіка і дружину, опиняються в одній кімнаті. В останній момент Бйондетта скидає маску, щоб нагадати всім, що вона Вельзевул.
Оригінальне видання супроводжується шістьма гравюрами, які приписуються Жану-Мішелю Моро. Проте Марі-Жозеф-Франсуа Маеро, спираючись на передмову до твору, висуває гіпотезу про те, що до ілюстрування книги долучилися Клеман-П'єр Марільє та, можливо, Шарль-Нікола Кошен.[5].
Закоханий диявол лежить в основі графу бажання, встановленого Жаком Лаканом[6]. Починаючи з «Che vuoi?» («Чого ти хочеш?») диявола-трансформера в новелі, психоаналітик виокремлює одну з головних формул діалектики бажання[7].
- «Закоханий диявол» надихнув Жозефа Мазільє написати балет (Le Diable amoureux), виконаний у Паризькій опері 23 вересня 1840 року на музику Франсуа Бенуа та Наполеона Анрі Ребера.
- Філіппо Тальоні представив іншу версію балету 28 квітня 1852 року під назвою Satanella або Metamorphosen. Одну з головних ролей виконала Марія Тальоні. Англійський композитор Майкл Вільям Бальф (1808—1870) надихнувся балетом на написання своєї опери «Сатанелла», прем'єра якої відбулася в Лондоні в 1858 році.
- Балет-казка Ролана Петі за ідеєю Жана Ануя за мотивами твору Жака Казотта. Диявол закохується в юнака і приймає зовнішність андрогінної дівчини, щоб спокусити його.
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в http://data.mimotext.uni-trier.de/entity/Q1040
- ↑ а б в г д е ж и к л м н https://data.mimotext.uni-trier.de/entity/Q1040
- ↑ Mylne V. Bibliographie Du Genre Romanesque Français, 1751-1800 — 1977.
- ↑ Mahérault, 1979
- ↑ Muriel Mosconi. Le Diable amoureux ou les voies perverses du désir. edupsi.com..
- ↑ Martin Hervé (2020). Cazotte avec Lacan ou le désir en creux. L'en-je lacanien (Français) : 125-139. ISSN 1761-2861.
- Martin Hervé (juin 2021). Désirer désobéir : tentation et sédition dans Le Diable amoureux de Jacques Cazotte. Dix-Huitième siècle (Français) (53): 445-460.
- Marie-Joseph-François Mahérault (1979). L'Œuvre gravé de Jean-Michel Moreau le jeune, 1741-1814 (фр.). Amsterdam: Academic Publisher Associated. с. 568. ISBN 978-90-6025-113-3. Mahérault1979.
- Ruiz, Luc (1992). Trois lectures du motif du diable dans Le Diable amoureux de Jacques Cazotte. Otrante. Art et littérature fantastiques (фр.). Fontenay-aux-Roses: Groupe d'Étude des Esthétiques de l'Étrange et du Fantastique de Fontenay (GEEEFF) (2): 33-50..
- Le Diable amoureux на сайті Internet Archive
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |