Заксенгаузен

Заксенгаузен
нім. KZ Sachsenhausen
Тип	нацистські концентраційні табори військовий музей концентраційний табір меморіал
Країна	Німеччина
52°45′58″ пн. ш. 13°15′44″ сх. д.
Дочірня(і) організація(ї)
Вебсайт: sachsenhausen-sbg.de
Заксенгаузен у Вікісховищі

Вхід у табір

Заксенга́узен, чи Заксенгавзен, інколи Заксенгаузен-Оранієнбург — концтабір у Німеччині, що діяв між 1936 та 1950 роками. Названий за однойменною ділянкою (районом) міста Оранієнбург. З 1936 по 1945 рік, він провадив націонал-соціалістичний режим у Німеччині як табір головним чином для політв'язнів, а після цього — з 1945 по весну 1950, був пересильним табором НКВС СРСР для переміщених осіб (також переважно політичних в'язнів), тобто табір утримувався сталінським режимом який дав йому назву «Спецтабір № 7».

Відомості

За нацистів

Табір заснували 1936 року. Розташовувався він на околицях Берліна, що давало йому певне становище серед німецьких концтаборів: адміністративний центр всіх концтаборів розміщених в Оранієнбургу і Заксенгаузен, стали тренувальним центром для офіцерів СС (які вирушали для нагляду в інші табори після цього). В Заксенгаузені відбувалися страти, особливо тих, хто був радянськими військовополоненими. Хоча деякі євреї страчувалися в Заксенгаузені і багато з них тут загинули, єврейські в'язні табору були переміщені до Освенціма (Аушвіца) 1942 року. Заксенгаузен не було розроблено як табір смерті — натомість систематичне вбивство євреїв, відбувалось у таборах на сході.

Комплекс, розроблений архітекторами СС на дошці креслення як зразковий тип концтабору, мав надавати архітектурне вираження світогляду СС, а також символічно піддавати ув'язнених беззаперечній владі СС. Табір для в'язнів було розташовано у вигляді рівнобічного трикутника. Всі будівлі були згруповані симетрично навколо центральної осі та були пов'язаними з вежею А — місцем перебування керівництва табору СС, у центрі базової лінії трикутника. Перед цією вежею знаходився напівкруглий поіменний квадрат, який, зі свого боку, також був оточений чотирма кільцями розташованих віялом казарм. Табір військ СС був створений навколо продовження центральної осі за вежею А і табірною дорогою. Споруда СС ​​площею 388 гектарів в Оранієнбурзі, також містила великі житлові споруди для вищих чинів СС та їхніх сімей, тощо.

Крематорій знаходився на промисловому подвір'ї, відокремленому від табору в'язнів стіною, і використовувався з осені 1939 року. 1942 року, тимчасовий крематорій був замінений новим корпусом з крематорієм і розстрільним бараком, в якому 1943 року була встановлена ​​газова камера. У кімнаті площею 11 квадратних метрів, одночасно можна було вбити 60 людей.

З 1942 по 1945 роки, близько 144 в'язнів-євреїв у концтаборі Заксенхаузен були змушені підробляти іноземну валюту, особливо, на мільярди — купюри британських фунтів для операції «Бернхард». Задля цього, у так званому «маленькому таборі» в двох бараках, було створено «майстерню підробки».

На головних воротях до Заксенгаузену стояло ганебне, як для цього місця, гасло: Arbeit Macht Frei (Праця робить вільним). Близько 200 тис. осіб пройшли через Заксенгаузен між 1936 та 1945 роками. Близько 100 тис. в'язнів померли в Заксенгаузені від знесилення, хвороб, недоїдання чи пневмонії, спричиненої переохолодженням.

Багато в'язнів були страчені внаслідок звірячих медичних експериментів. Згідно зі статтею, опублікованою 13 грудня 2001 року в Нью-Йорк Таймс, «в перші роки війни СС-вці застосовували там методи масового вбивства, що згодом використовувалися в інших нацистських таборах смерті». З близько 30 000 військових жертв в Заксенгаузені, більшість були радянськими військовополоненими, серед них старший син Йосипа Сталіна.

Бункер «Целленбау», або «Промінентенбау»

Найбільш «режимна» територія табору. Тут утримували найважливіших в'язнів. Серед них — провідник ОУН Степан Бандера.

Люди

Серед страчених у Заксенгаузені — командири операцій «Мушкетер» та «Чемпіон», Вільям Гровер-Вільямс, а також Джон Годвін, британський морський підлейтенант, який зумів застрелити командира своєї страчувальної бригади, за що він був згадуваний посмертно. З українських в'язнів, у концтаборі загинув заступник голови ОУН (А. Мельника) поет О. Ольжич. Тут були в'язнями українські націоналісти Тарас Бульба-Боровець та Степан Бандера (був переведений з Берлінської в'язниці на початку 1942 р. — по вересень 1944), Андрій Мельник, Олег Штуль (Жданович), колишній секретар Української Центральної Ради Євген Онацький, Ярослав Стецько та інші.

Відомі в'язні

• Антонович Омелян
• Бандера Степан
• Бульба-Боровець Тарас
• Андрій Мельник
• Олег Ольжич (загинув від катувань в таборі)
• Стецько Ярослав

• Ганс Лютер
• Стефан Ровецький
• Дмитро Карбишев
• Яків Джугашвілі
• Поль Рейно

Галерея

• 

  Ворота Arbeit Macht Frei (Праця робить вільним)

• 

  В'язні Заксенгаузена, 1938 рік

• 

  В’язні під час перевірки в лютому 1940 року (пропагандистське фото СС). Назви бараків (зліва-направо): "Чесність" "Жертовність".

• 

  Вид табору Заксенгаузен (зроблений 1943 року британськими Королівськими ВПС) - праворуч внизу Т- подібна в'язниця Целленбау.

Див. також

• Сирецький концтабір

Джерела та література

• Т. В. Вронська. Заксенгаузен, Оранієнбург [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 227. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Іван Гавриш. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.
• Lord Russel of Liverpool. The Scourge of Swastika. A short history of Nazi War Crimes illustrated. London: Corgi Books. Книга видана багаторазово в 1954—1967 роках(англійською).

Посилання

• Саксенгаузен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1662. — 1000 екз.