Закіров Ахмет Закірович
| Закіров Ахмет Закірович | |
|---|---|
| Народився |
19 березня 1911 Кашкалево, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
| Помер |
29 березня 1988 (77 років) Уфа, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Кашкалево |
| Країна |
 СРСР |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Ахмет Закірович Закіров (башк. Закиров Әхмәт Закир улы; 1911—1988) — командир взводу 7-ї стрілецької роти 239-го гвардійського стрілецького полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, гвардії молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 березня 1911 року в селі Кашкалево нині Бураєвського району Башкирортостану в сім'ї селянина. Башкир.
Закінчив неповну середню школу. Працював на шахті в місті Кизил-Кія Ошської області Киргизстану.
В Червону Армію призивався в 1933 і 1937 роках. У 1941 році знову призвананий в ряди Червоної Армії Молотовським райвійськкоматом Приморського краю. У тому ж році закінчив Владивостоцьке військове піхотне училище. Учасник війни з 1941 року.
Командир взводу гвардії молодший лейтенант Закіров А. 3. особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро біля села Комарин Брагінського району Гомельської області.
У ніч з 27 на 28 вересня 1943 року А.3. Закіров очолював роту, що мала завдання розвідати місце форсування і захопити плацдарм на правому березі річки. Його штурмова група з 20 солдатів, незважаючи на сильний кулеметний і мінометний вогонь противника, переправилася через Дніпро, увірвалася в окопи гітлерівців і, придушивши вогонь ворожих кулеметів, закріпилася на плацдармі і сприяла переправі інших підрозділів[1]. Гвардії молодший лейтенант Закіров А. З. у цих боях був тяжко поранений.
У лютому 1944 року після лікування в госпіталі звільнений у запас і повернувся на батьківщину. Член КПРС з 1953 року.
Жив у місті Уфі. Працював машиністом на Новоуфимському нафтопереробному заводі.
Помер 29 березня 1988 року, похований в Уфі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність гвардії молодшому лейтенанту Закірову Ахмету Закіровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2]:
- медаль «Золота Зірка» (№ 3202)[1][3];
- орден Леніна (№ 17392).
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985)[4].
- Медалі.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Ім'я Героя носила піонерська дружина Кашкалевської середньої школи Бураєвського району Башкортостану.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Закиров Ахмет Закирович// Подвиг их — бессмертен. — Уфа, 2000. — С. 112.
Посилання[ред. | ред. код]
Закіров Ахмет Закірович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Республиканский музей Боевой Славы: Закиров Ахмет Закирович.
- Тимур Рахматуллин (19.03.2011). 19 марта – 100 лет со дня рождения Героя Советского Союза Ахмета Закирова. ИА «Башинформ». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2014.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Подвиг Народа [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||
