Зак Володимир Григорович

Зак Володимир Григорович
Народження	11 лютого 1913(1913-02-11)  Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	25 листопада 1994(1994-11-25) (81 рік)  Павловськ, Пушкінський район Санкт-Петербурга, Санкт-Петербург, Росія
Рейтинг ФІДЕ	Немає даних
Нагороди та відзнаки

Володимир (Вульф) Григорович Зак (11 лютого 1913, Бердичів — 25 листопада 1994, Павловськ) — радянський шахіст і шаховий літератор, кандидат у майстри спорту СРСР (1938), заслужений тренер СРСР (1958).

Життєпис

Батько, Григорій Мойсейович Зак, бухгалтер за фахом. Загинув під час блокади Ленінграда наприкінці 1941 року. Похований у братській могилі на цвинтарі «Пам'яті жертв 9 січня». Мати — Фаня Володимирівна Городницька (1887—1939). Рідна сестра — Дора Олешкевич (Зак) (1923—2012).

По закінченні школи 1930 року влаштувався робітником-оптиком на ГОМЗ, де виконувались військові замовлення, та пропрацював там до 1934 року. Інженер-електрик.

Учасник Німецько-радянської війни, зв'язківець.

1947 року здобув право на матч за звання майстра спорту. Суперником був Ю. Л. Авербах. Програв матч із рахунком 3½ : 7½ (+1 -5 = 5).

Тренер шахової школи Ленінградського палацу піонерів (1946—1986). Серед вихованців — Борис Спаський (який сам згодом згадував: «у той голодний час він мене годував. Потім уже показував варіанти…»), Віктор Корчной, Гата Камський, Лариса Вольперт, Валерій Салов, Олександр Кочієв та 20 майстрів спорту СРСР.

Автор (разом з Яковом Длуголенським) серії популярних книг: «Я граю в шахи» («Дитяча література», 1980), «Люди та шахи: Сторінки шахової історії Петербурга — Петрограда — Ленінграда» (Ленвидав, 1988), «Віддати, щоб знайти!» («Дитяча література», 1988).

Похований на Смоленському православному цвинтарі Санкт-Петербурга.

Спортивні досягнення

Рік	Місто	Турнір	+	−	=	Результат	Місце
1945	Ленінград	Чемпіонат Ленінграду				з
1950		18-й чемпіонат СРСР (півфінал)				з
1951		19-й чемпіонат СРСР (півфінал)				з

Нагороди

• Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
• Медаль «За бойові заслуги» (3.02.1945)
• Медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За доблесну працю» (1958)
• інші нагороди

Книги

• Ласкер / В. Г. Зак. — М.: Физкультура и спорт, 1963.
• Зак В. Г. О маленьких для больших. — М.: Физкультура и спорт, 1973. — 223 с.: ил.
• Я играю в шахматы: [Для ст. дошкол. и мл. школ. возраста] / Владимир Зак, Яків Длуголенський. — Л.: Дет. лит. : Ленингр. отд-ние, 1980.
• Пути совершенствования / В. Г. Зак. — М.: Физкультура и спорт, 1981.
• Отдать, чтобы найти! : [Для сред. шк. возраста] / В. Зак, Я. Длуголенский; [Предисл. М. Таля. — Л.: Дет. лит.: Ленингр. отд-ние, 1988.
• Длуголенский Я. Н., Зак В. Г. Люди и шахматы: Страницы шахматной истории Петербурга – Петрограда – Ленинграда. — Л. : Лениздат, 1988. — 256 с. — 100000 прим. — ISBN 5-289-00137-9.
• The king's gambit / V. Korchnoi, V. Zak; translated by Philip Booth. — London: B. T. Batsford, 1974.

Література

•   Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М. : Физкультура и спорт, 1964. — 238 с. — 120 000 прим.
•   Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — С. 125. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-005-3.
• Борисов Н. Человек, которому повезло. // «64 — Шахматное обозрение». — 1988. — № 6. — С. 24—25.
• Геллер А. Заку от «пасынков» — отдельное спасибо! // «64 — Шахматное обозрение». — 1993. — № 2—3. — С. 32—33.
• Сосонко Г. Учитель (В. Зак) // Мои показания. — М. : РИПОЛ классик, 2003. — С. 95—108. — ISBN 5-7905-2212-2.

Посилання

• Лариса Вольперт про свого тренера (рос.)
• Олексій Юнєєв. Секрет його успіхів (рос.)
• Партії Володимира Зака в базі Chessgames

• Кентлер А. Дотик. До сторіччя від дня народження Володимира Григоровича Зака (рос.)