Залав'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Залав'є
Залав'є Костел1.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Плебанівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125086402
Locator Dot2.gif
Розташування села Залав'є
Основні дані
Засноване 1423
Населення 545
Площа 1,277 км²
Густота населення 426.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48174
Телефонний код +380 3551
Катойконіми залав'яни, залав'янин, залав'янка
Географічні дані
Географічні координати 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861Координати: 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861
Водойми Серет
Місцева влада
Адреса ради с. Плебанівка, 48117
Карта
Залав'є is located in Україна
Залав'є
Залав'є
Залав'є is located in Тернопільська область
Залав'є
Залав'є

CMNS: Залав'є на Вікісховищі

Зала́в'є — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. Підпорядковане Плебанівській сільській раді. При Залав'ї був хутір Когутівка.

Населення — 545 осіб (2001)[1].

Поштове відділення — Підгайчицьке.

Село часто називають Залав'ї.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Хор «Рідної школи»

Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.

Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.

Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торговогу шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.

Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, посвячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.

Сільський чоловічий хор

У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.

Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа».

7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль: Збіч, Могила[2].

Найпоширеніші прізвища[ред.ред. код]

Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів[2].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква святої Трійці (1903), «фігура» (1879).

Збережена могила УСС (1915).

Встановлено:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Залав’є (біля Теребовлі).jpg

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Перебували[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І
  2. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174

Джерела[ред.ред. код]