Залах (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залах
47°21′39″ пн. ш. 12°28′18″ сх. д. / 47.36110000002777554° пн. ш. 12.47170000002777890° сх. д. / 47.36110000002777554; 12.47170000002777890
Витік
• координати 47°21′39″ пн. ш. 12°28′18″ сх. д. / 47.36110000002777554° пн. ш. 12.47170000002777890° сх. д. / 47.36110000002777554; 12.47170000002777890
Гирло Зальцах
• координати 47°51′11″ пн. ш. 13°00′06″ сх. д. / 47.8533000000277724° пн. ш. 13.001700000027776483° сх. д. / 47.8533000000277724; 13.001700000027776483
Басейн басейн Дунаю
Країни:  Німеччина і  Австрія
Регіон Баварія
Довжина 103 км і 105,5 км[1]
Площа басейну: 1043 км²
Притоки: Urslaud, Leoganger Ached, Loferbachd і Weißbachd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Залах (нім. Saalach, інші назви Spielbach, Saalach-Bach, Salzburgische Saale[2][3]) — річка в Німеччині та Австрії, річковий індекс 1866[4]. Площа басейну річки становить 1161,43 км². Довжина річки 103 км[5]. Висота витоку 2000 м. Висота гирла 408 м, Перепад висоти 1770 м. Є східним кордоном Баварських Альп.

Стара солеварня
Електростанція

В околицях Бад-Райхенхалля, розташованого в долині Залаха, знаходиться здавна відоме родовище солі. Біля так званої Старої солеварні (нім. Alte Saline)[6], побудованої в 1840 році, сіль добувалася аж до 1926 року. Для роботи солеварні використовувався ліс, що сплавлявся по Залаху з Австрії. Після закриття старої солеварні в ній відкрився музей солі. Згодом була побудована нова солеварня , для якої використовується енергія райхенхаллськой ГЕС.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.lfu.bayern.de/wasser/gewaesserverzeichnisse/doc/tab18.pdf#page=68
  2. die Saalach [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)]
  3. статья в Meyers Konversationslexikon [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.](нім.)
  4. Данные о Залахе на сайте баварского ведомства охраны окружающей среды [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.](нім.)
  5. сайт Залаха (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 грудня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
  6. Сайт Старой солеварни [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.](нім.),(англ.)