Залеський Микола Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залеський Микола Лаврентійович
Zlesskiy NL.jpg
Народився 1835
Харків, Російська імперія
Помер 1906
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність фармаколог
Alma mater медичний факультет Харківського університетуd
Заклад Харківський університет[d]
Ступінь доктор медицини

Залеський Микола Лаврентійович (1835, Харків, Російська імперія — 1906) — український та російський вчений, токсиколог, фармаколог, викладач. Доктор медицини (1866). Заслужений професор Імператорського Харківського університету (1888).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї шляхтича . Закінчив Харківську гімназію, медичний факультет Імператорського Харківського університету (1860). Працював ординатором у терапевтичній клініці. З 1862 року підвищував свій фах за кордоном у Ф. Гоппе-Зейлера (Німеччина). Повернувшись займався питаннями судової медицини[1], медичної хімії, фармакології. З 1868 року викладає в Імператорському Харківському університеті, екстраординарний професор кафедри судової медицини, екстраординарний, ординарний професор кафедри фармакології[2][3]. Мешкав у будівлі акад. Бекетова О. М. в Сердюківському провулку (нині вул. Скрипника, 7)[4]

Наукова та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Викладав фармакологію та рецептуру, неорганічну фармакологію з вченням про мінеральні води. Відомі його праці щодо утворення сечової кислоти в організмі тварин, про вивчення властивостей окремих лікарських рослин, значущості морфію та описання отруєнь у судово-медичній практиці. Брав участь у судових процесах як експерт-токсиколог.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кафедра судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. www.knmu.kharkov.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  2. Залеський Микола Лаврентійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  3. Залеський Микола Лаврентійович - НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (НФаУ). nuph.edu.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  4. Особняк проф. Залесского. Харьков Манящий (ru-RU). 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. 

Література[ред. | ред. код]

  • Синяченко О. В. , Колесник М. О. Вони збагатили нефрологію і прославили Україну. // Український журнал нефрології та діалізу.- № 3 (55)- 2017.- С. 3-8. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Uzhn_2017_3_2.pdf
  • Ряполов В. М. Особняк професора М. Л. Залеського в Сердюківському провулку (нині вул. Скрипника, 7) міста Харкова — родзинка модерну в творчості академіка архітектури О. М. Бекетова [Текст] / В. М. Ряполов [та ін.] // Культурна спадщина Слобожанщини: зб. наук. ст. — Харків, 2018. — Число 39. — С. 27-39.
  • Колесникова Є., Ковальський Я., Радван  Л. та ін. Українські лікарі польського походження. АПСНІМ -2014- № 2 (2)- С.91- 98.URL: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/bitstream/handle/123456789/14348/10.pdf?sequence=1&isAllowed=y [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.]