Залеський Микола Лаврентійович
| Залеський Микола Лаврентійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1835 Харків, Російська імперія |
| Помер | 1906 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | фармаколог |
| Alma mater | медичний факультет Харківського університетуd |
| Заклад | Імператорський Харківський університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
Залеський Микола Лаврентійович (1835, Харків, Російська імперія — 1906) — український та російський вчений, токсиколог, фармаколог, викладач. Доктор медицини (1866). Заслужений професор Імператорського Харківського університету (1888).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї шляхтича . Закінчив Харківську гімназію, медичний факультет Імператорського Харківського університету (1860). Працював ординатором у терапевтичній клініці. З 1862 року підвищував свій фах за кордоном у Ф. Гоппе-Зейлера (Німеччина). Повернувшись займався питаннями судової медицини[1], медичної хімії, фармакології. З 1868 року викладає в Імператорському Харківському університеті, екстраординарний професор кафедри судової медицини, екстраординарний, ординарний професор кафедри фармакології[2][3]. Мешкав у будівлі акад. Бекетова О. М. в Сердюківському провулку (нині вул. Скрипника, 7)[4]
Наукова та викладацька діяльність[ред. | ред. код]
Викладав фармакологію та рецептуру, неорганічну фармакологію з вченням про мінеральні води. Відомі його праці щодо утворення сечової кислоти в організмі тварин, про вивчення властивостей окремих лікарських рослин, значущості морфію та описання отруєнь у судово-медичній практиці. Брав участь у судових процесах як експерт-токсиколог.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кафедра судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. www.knmu.kharkov.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ Залеський Микола Лаврентійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ Залеський Микола Лаврентійович - НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (НФаУ). nuph.edu.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
- ↑ Особняк проф. Залесского. Харьков Манящий (ru-RU). 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Синяченко О. В. , Колесник М. О. Вони збагатили нефрологію і прославили Україну. // Український журнал нефрології та діалізу.- № 3 (55)- 2017.- С. 3-8. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Uzhn_2017_3_2.pdf
- Ряполов В. М. Особняк професора М. Л. Залеського в Сердюківському провулку (нині вул. Скрипника, 7) міста Харкова — родзинка модерну в творчості академіка архітектури О. М. Бекетова [Текст] / В. М. Ряполов [та ін.] // Культурна спадщина Слобожанщини: зб. наук. ст. — Харків, 2018. — Число 39. — С. 27-39.
- Колесникова Є., Ковальський Я., Радван Л. та ін. Українські лікарі польського походження. АПСНІМ -2014- № 2 (2)- С.91- 98.URL: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/bitstream/handle/123456789/14348/10.pdf?sequence=1&isAllowed=y [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
|
