Залишенець. Чорний ворон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Залишенець. Чорний ворон»
Zalyshenec.jpg
Автор Василь Шкляр
Країна Україна Україна
Мова основна: українська
епізодично: російська[1]
Тема Україна в 1920-х роках, визвольна боротьба
Жанр історичний роман
Видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», Ярославів вал
Публікація 2009
Сторінки 384
ISBN 978-966-14-0662-8

Wikiquote-logo.svg Залишенець. Чорний ворон у Вікіцитатах

«Залишенець. Чорний ворон» — історичний роман українського письменника Василя Шкляра. Під назвою «Чорний ворон» вийшов наприкінці 2009 року у видавництві «Ярославів Вал» (Київ) і майже одночасно під назвою «Залишенець» — у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (Харків).

Книжковому варіантові передувала публікація повної версії роману у журналі Сучасність[2][3] та фрагмента «Суд» у газеті «Літературна Україна».[4]

У липні 2011 року Мистецька агенція «Наш Формат» випустила аудіокнижку «Залишенця». Озвучив книгу Петро Бойко, заслужений артист України, протоієрей Української православної церкви КП.

Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. В його основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ. Робота над романом тривала майже 13 років[5].

Рецензії та відгуки[ред.ред. код]

  • Відразу після виходу роману у світ з'явилося багато рецензій у пресі[6], і навіть із трибуни Верховної Ради промову про цей роман виголосив народний депутат України Володимир Яворівський.[7]
  • 24 жовтня 2011 року польський кінорежисер Єжи Гофман сказав, що відмовився екранізувати роман Василя Шкляра «Чорний ворон», тому що ця книга антиросійська і ксенофобська. Про це режисер заявив в інтерв'ю телеканалу «Україна». На питання телеканалу, чому Гофман не екранізуватиме «Чорного ворона» Василя Шкляра, режисер відповів: „Для мене «Чорний ворон» — книга націоналістична, саме що не антирадянська, а антиросійська! Це книга ксенофобська, а це шлях в нікуди“[8].

Анотації до роману[ред.ред. код]

Василь Шкляр[5]:

«Вожді, як маври, зробили свою справу і відійшли на еміграцію, а повстанці, марно чекаючи їхнього сигналу до всеукраїнського рушення, воювали ще майже десятиліття… Прототипом мого головного героя став один із найзагадковіших холодноярських отаманів — Чорний Ворон. Українська літературна критика ненавидить стрімкий розвиток подій. Я не збираюся їй догоджати, але в мене і крім сюжету є достатньо засобів, щоб тримати увагу читача, чий інтерес я ставлю понад усе»

Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» подає[9]:

Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам'яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.

Нагороди[ред.ред. код]

Цей твір отримав кілька літературних премій: переможець конкурсу «Книга року 2009» Всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика, переможець премії «Айстра».

Ліга українських меценатів на конкурсі «Ярославів вал» віддала першість твору в номінації «Найкращий історичний роман».[10]

У лютому 2011 р. Комітет з Національної премії України ім. Т.Шевченка за роман «Залишенець. Чорний ворон» визначив Василя Шкляра лауреатом Шевченківської премії 2011 року в галузі літератури.

4 березня 2011 року Василь Шкляр звернувся до Президента України Віктора Януковича з заявою, у якій просив «врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника».[11]

У невдовзі потому оприлюдненому указі Президента України В. Ф. Януковича №275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» Василя Шкляра не згадано.[12][13][14] Подальша доля премії залишається невідомою.

17 квітня 2011 р. у Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія. Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України. [15]

Наклад[ред.ред. код]

У 2009 перший наклад у 18 тисяч примірників було розкуплено за тиждень. За два роки загальний наклад роману, за даними видавництво КСД , сягнув 47 тис.[16] У січні 2015 року автор повідомив, що сукупний тираж книги перевищив 150 тисяч.[17]

Екранізація[ред.ред. код]

З ініціативи Юрія Андруховича, в Україні та діаспорі триває збір коштів на екранізацію роману «Залишенець. Чорний ворон».[18]

На початку 2016 року телеканал 1+1 повідомив, що розпочинає зйомки 4-х серійного однойменного серіалу за книгою[19].

На мистецькому фестивалі «Ї» в Тернополі Василь Шкляр повідомив:

«
Цього року ми розпочинаємо зйомки фільму «Чорний ворон». Зараз триває продюсерська розробка, визначаються головні лінії. Роман доведеться різати по живому. Бо кіно – це інший жанр, там вже автор не письменник, а режисер
 »

.

За його словами, художній фільм матиме прокатну та телевізійну версії.[20]

Переклади[ред.ред. код]

Станом на 2016 рік, роман Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» було перекладено англійською, португальською та словацькою.[21][22], готується переклад голландською.

  • (англійською) Vasyl Shkliar. Raven. Translated from Ukrainian by Susie Speight and Stephen Komarnyckyj. 2013. London: Aventura Ebooks Ltd. ISBN 978-1-909087-72-9
    • Vasyl Shkliar. Raven's Way. Translated from Ukrainian by Susie Speight and Stephen Komarnyckyj. 2015. London: Kalyna Language Press Ltd. ISBN 978-0-993197-20-8
  • (словацькою) Vasyľ Škľar. Čierny havran. Preložené z ukrajinčina: Vladimír Čerevka; verše prebásnila, doslov napísala a vysvetlivky zostavila Nataša Ďurinová. Bratislava: Ikar. 2013. 392 st. ISBN 978-80-551-3544-1

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. російською в оригіналі подано, наприклад, доноси
  2. "Сучасність" № 1-2, 2008 (с. 150-159), № 8 2008 (с. 84-116), №9 2009 (с. 37-141.), №10 2009 (с. 21-132), №11 2009 (с. 18-134) за 2009
  3. Василь Шкляр. Чорний ворон - офіційний веб-сайт письменника
  4. Літературна Україна, № 37, 12 листопада 2009, с. 4
  5. а б Василь Шкляр. «Залишенець» // Буквоїд
  6. «Дзеркало тижня», № 45, 21 листопада 2009, с. 14; Літературна Україна, № 39, 26 листопада 2009, с. 6; Літературна Україна, № 41, 10 грудня 2009, с. 7; Українська літературна газета, № 4, 19 лютого 2010, с. 5
  7. Літературна Україна, № 38, 19 листопада 2009
  8. Главред: Гофман назвал «Черного ворона» антирусским и ксенофобским
  9. Залишенець. Василь Шкляр. // Клуб сімейного дозвілля
  10. Василий Шкляр презентовал новый «антироссийский» роман // Багнет, 16.11.2009
  11. Письменник Василь Шкляр просить Президента перенести вручення йому Шевченківської премії на післятабачниківський час // Українська правда, 4.03.2011
  12. Янукович не дав Шкляру Шевченківську премію // Газета по-українськи, №1187, 10.03.2011
  13. Білий ворон // Україна молода, 10.03.2011
  14. Василь Шкляр: "Наші вимоги повинні бути виконані" // Україна молода, 10.03.2011
  15. Шкляру вручили 255 тис. грн Народної Шевченківської премії
  16. http://www.bookclub.ua/club/pressa/article.html?id=222
  17. "Це - чужа земля. Але краще воювати за свою країну на чужій землі, ніж у себе у Львові чи в Києві" - Журнал Країна, 13 січня 2015
  18. Гроші на «Ворона» // Україна молода, №45, 22.03.2011
  19. «1+1» екранізує історичний роман «Залишенець. Чорний ворон» Василя Шкляра // dyvys.info
  20. Незабаром розпочнуться зйомки художнього фільму за романом Василя Шкляра «Чорний ворон»
  21. Письменник Василь ШКЛЯР: «Чорний Ворон перелетів океан» — Урядовий кур'єр, 30 січня 2016
  22. Зросійщена Україна, квазіРосія, нікому не цікава. Письменник Василь Шкляр — про те, в яких межах буде існувати Україна — НВ, 11 Червня 2016

Посилання[ред.ред. код]