Залозецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залозецький замок
Zamok.JPG

Руїни Залозецького замку
Статус пам'ятка архітектури
Країна Україна Україна
Місце розташування Тернопільська область, Зборівський район, смт Залізці
Координати 49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д. / 49.783; 25.367Координати: 49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д. / 49.783; 25.367
Стан руїна

Залозецький замок (Залізцівський замок) — фортифікаційна споруда у містечку Залізці Зборівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Один з найгірше збережених замків Тернопільщини.

Опис замку[ред.ред. код]

Розташований понад річкою Серет.

Залозецька фортеця зараз стоїть в руїнах. Нині пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих обороних стін висотою 2,0 — 1,5 м.

Збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.

Історія[ред.ред. код]

Залозецький замок у XVI — XVIII ст. належав магнатським родинам Вишневецьких і Потоцьких.

Не раз руйнувався від приступів козацьких, польських, татарських й турецьких військ.

У 1603 р. він був одним з чільних пунктів збору раті Лжедмітрія І для походу на Москву.

В замку помер власник — Юзеф Потоцький.[1]

Значних руйнувань замку завдали російські артобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.

Будова[ред.ред. код]

Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з чотирьохярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будівлі розташовувались по периметру стін — північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац. У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п'ятигранною баштою. В'їздна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястр, що несли антаблемент тосканського ордеру. Підвальний ярус башти, перекритий півциркульним склепінням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучався з казематами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa.— Lwów, 1858.— 192 s.— S. 108. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]