Залозецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Залозецький замок
Zaliztsi, castle.jpg
Руїни Залозецького замку

49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д. / 49.783; 25.367Координати: 49°47′ пн. ш. 25°22′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 25.367° сх. д. / 49.783; 25.367
Статус пам'ятка архітектури
Країна

Україна Україна

Розташування Тернопільська область, Зборівський район, смт Залізці
Стан руїна
Залозецький замок is located in Україна
Залозецький замок
Залозецький замок (Україна)

Залозецький замок (Залізцівський замок) — фортифікаційна споруда у містечку Залізці Зборівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Один з найгірше збережених замків Тернопільщини.

Опис замку[ред.ред. код]

Розташований понад річкою Серет.

Залозецька фортеця зараз стоїть в руїнах. Нині пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих обороних стін висотою 2,0 — 1,5 м.

Збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.

Історія[ред.ред. код]

Залозецький замок у XVI — XVIII ст. належав магнатським родинам Вишневецьких і Потоцьких.

Не раз руйнувався від приступів козацьких, польських, татарських й турецьких військ.

У 1603 р. він був одним з чільних пунктів збору раті Лжедмітрія І для походу на Москву.

В замку помер власник — Юзеф Потоцький.[1]

Значних руйнувань замку завдали російські артобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.

Будова[ред.ред. код]

Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з чотирьохярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будівлі розташовувались по периметру стін — північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац. У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п'ятигранною баштою. В'їздна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястр, що несли антаблемент тосканського ордеру. Підвальний ярус башти, перекритий півциркульним склепінням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучався з казематами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa.— Lwów, 1858.— 192 s.— S. 108. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]