Залужний Іван Анікейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залужний Іван Анікейович
CCCP navy Rank kapitan 1 ranga infobox.svg Капітан 1-го рангу
Загальна інформація
Народження 10 травня 1918(1918-05-10) (101 рік)
Кисличувата, Катеринославська губернія, Українська Держава
Військова служба
Приналежність СРСР СРСР
Вид ЗС Naval Ensign of the Soviet Union (1950-1991).svg ВМФ СРСР
Рід військ Морська піхота
Війни / битви Друга світова війна
Битва за Сейсін
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Майстер спорту СРСР

Іван Анікейович Залужний (нар. 10 травня 1918, Кисличувата, Українська Держава) — радянський військовик, капітан I рангу морської піхоти ВМФ СРСР, учасник Другої світової війни. Кавалер ордена Червоного Прапора, двох орденів Вітчизняної війни II ст., ордена Червоної Зірки, ордена Богдана Хмельницького III ст. та ордена «За мужність» III ст. Нагороджений численними медалями. Майстер спорту СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Залужний народився у Кисличуватій, що на той час була частиною Томаківки (Катеринославська губернія). У дитинстві пережив Голодомор 1932—1933 років. У 1938 році був призваний до Робітничо-Селянської Червоної армії. За успішну службу відзначений почесним знаком «Відмінник РСЧА». У віці 23 років удостоєний звання лейтенанта. Учасник німецько-радянської війни. У 1944 році вступив до лав ВКП(б). Під час радянсько-японської війни командував пульвзводом 355-го окремого батальйону морської піхоти Тихоокеанського флоту. Героїчно проявив себе при звільненні міста Сейсін, за що був нагороджений Орденом Червоного Прапора. Дослужився до звання капітана 1-го рангу.

Окрім військової справи, відзначився ще й на спортивному та трудовому поприщі. Здобув почесне звання Майстра спорту СРСР зі стрільби, входив до колегії спортивних арбітрів РРФСР. Відзначений нагородою «Переможець соціалістичного змагання» та медаллю «Ветеран праці».

У серпні 2014 року на похоронах свого єдиного онука Івана Гутніка-Залужного, вбитого російсько-терористичними військами під час війни на сході України, виголосив промову до своїх бойових побратимів, закликаючи їх зупинити Володимира Путіна та не допустити ескалації конфлікту[1][2] Наприкінці квітня 2015 року в мережі з'явився відеоролик, приурочений до 70-річчя перемоги над нацизмом, що розповідав історію Івана Залужного та його онука[3].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Україна
СРСР
Росія та СНД
Спортивні досягнення

Сім'я[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]