Залізне дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залізне дерево в ботанічному саду Піраденія (Шрі-Ланка)

Залізне дерево (лат. Lignum vitae) — назва ряду видів тропічних і субтропічних дерев роду Guaiacum, що входять до групи із загальною назвою «залізне дерево». Їх деревина відзначається великою твердістю, міцністю та високою щільністю (до 1050 кг/м³).

Назва Lignum vitae означає латиною «дерево життя», через використання в народній медицині. Найтиповішим представником є невелике дерево Guaiacum officinale, до групи входять і Guaiacum sanctum та інколи Bulnesia Sarmientoi (аргентинське дерево життя) і Bulnesia Sarmientoi.

Деревина використовується в машинобудуванні, для виготовлення художніх виробів, декоративної фанери.

Розповсюдження на Близькому Сході[ред.ред. код]

В реліктових широколистяних лісах Азербайджану та північної частини Ірану росте паротія перська (Parrotia persica), що також зветься залізним деревом, залізняком або азерб. темірагачем — листопадне дерево родини гамамелідових. Досягає 28 м у висоту і 50 см у діаметрі. Живе до 200 років. Один з екземплярів знаходиться в Україні у Никитському ботанічному саду.

Назву залізне дерево має також каркас південний (Celtis australis)[1] з родини коноплевих (Cannabaceae). Дерева досягають до 25 м заввишки і 60 см в діаметрі, дико ростуть в Південній Європі, Північній Африці та Малій Азії.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.