Залізниця (Любешівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Залізниця
Zaliznic lub gerb.gif Zaliznic lub prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Любешівський
Рада/громада Залізницька сільська рада
Код КОАТУУ 0723185601
Облікова картка село Залізниця 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 1 423 особи
Площа 3,27 км²
Густота населення 435,17 осіб/км²
Поштовий індекс 44253
Телефонний код +380 3362
Географічні дані
Географічні координати 51°41′25″ пн. ш. 25°33′57″ сх. д. / 51.69028° пн. ш. 25.56583° сх. д. / 51.69028; 25.56583Координати: 51°41′25″ пн. ш. 25°33′57″ сх. д. / 51.69028° пн. ш. 25.56583° сх. д. / 51.69028; 25.56583
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Місцева влада
Адреса ради 44253, Волинська обл., Любешівський р-н, с. Залізниця, вул. Радянська, 6, тел. 23-4-32
Карта
Залізниця is located in Україна
Залізниця
Залізниця
Залізниця is located in Волинська область
Залізниця
Залізниця

Залізни́цясело в Україні, в Любешівському районі Волинської області.

Населення становить 1 423 особи. Орган місцевого самоврядуванняЗалізницька сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Залізниця входить до складу Любешівського району Волинської області.

Залізниця розташована за 15 км. від Любешова. Сільській Раді підпорядковані села Лобна і Міжгайці. З півночі Залізниця межує із Зарічнянським районом Рівненської області. Сусідні села: Судче, Рудка, Березичі.

Загальна площа земель села Залізниці – 617 га, Лобни – 182 га, Міжгаєць – 184 га. У селі Залізниця функціонує навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – дитячий садок», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, сільська бібліотека, досить давня Спасо-Покровська церква (1745р.), 7 магазинів. У Лобні – загальноосвітня школа І-ІІ ст., будинок культури, бібліотека, Музей партизанської слави, фельдшерсько-акушерський пункт, новозбудована церква Святого Амфілохія, 4 магазини. У Міжгайцях   є фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини.

Походження назви[ред.ред. код]

Коли чують назву нашого села, то перша думка, яка виникає відносно походження назви: через село проходить залізнична колія. Дійсно, на початку ХХ ст. у нашій місцевості проходила вузькоколійка, яка ішла від Камінь-Каширська, через Пнівне, Седлище до Любешова. Тут розходилась на дві гілки – одна у напрямі до Пінська, інша – до Залізниці, біля хутора Дякової до Кухітської Волі, і далі – до Островська. У 50-х роках ХХ ст. вузькоколійку було розібрано, рейки вивезено на колгоспну ферму і використано для будівництва господарських споруд колгоспу.

Але назва «Залізниця» виникла значно раніше залізниці, що проходила територіями села. Перша письмова згадка про село за різними даними датується 1650 або 1699 роком, коли Залізницький маєток вартістю 20 тисяч золотих був переданий поміщиком Михайлом Вишневецьким католицьким монахам Любешова. Назва «Залізниця» пов’язана з тим, що у селі було дві рудні по добуванню залізної руди. Одна біля Горночок, інша на хуторі Кузеньки. Назва «Горночки» походить від того, що там були печі (горни), де переплавляли руду на залізо. Старожили села розповідали, що працювати на залізницькі рудні направляли засуджених з різних регіонів українських земель, що були під владою Речі Посполитої.

А назва хутора Кузеньки, що неподалік від Залізниці, походить від роду занять його жителів. Народні перекази доносять з глибини віків: "Є тихий невеличкий хутірець, найменший брат сіл Рудка і Залізниця. Жили у тих краях ковалі... Є на хутірці невеличка річечка. Встелене рудою дно забарвлює воду у червоний колір. Може, тому і називається вона Ранкою. Неподалік сіріє кузня, чути, як гупає молот. Виявляється, що тут колись було багато кузень, точніше кузеньок. На хуторі видобували залізну (болотну) руду. Рудокопи з ранку до смеркання гнули спини на болотах, вибираючи руду і вивозячи її на сушу. А вже звідти возами возили її на невелику рудню. Для вивезення концентрату до хутора було проведено вузькоколійку. Сліди від залізничного полотна збереглися подекуди і досі".

Так описав цей чарівний куточок нашого краю поет і прозаїк з Києва Валентин Собчук в оповіданні "Кузеньки". До речі, він однокурсник місцевого поета, вчителя Залізницького НВК, поета Петра Ярмолюка

Персоналії[ред.ред. код]

Бренчук О. І.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.