Залізнична колонія
| Залізнична колонія Київ | ||||||
 Вулиця Архітектора Кобелєва | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°26′19″ пн. ш. 30°28′56″ сх. д. / 50.43861° пн. ш. 30.48222° сх. д.Координати: 50°26′19″ пн. ш. 30°28′56″ сх. д. / 50.43861° пн. ш. 30.48222° сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Район | Солом'янський | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Поштовий індекс | 03035, 03049 | |||||
| Транспорт | ||||||
| Метрополітен |
 «Вокзальна» | |||||
| Залізнична інфраструктура | Київ-Пасажирський | |||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Залізнична колонія Залізнична колонія (Київ) | ||||||
 Залізнична колонія у Вікісховищі | ||||||
Залізнична колонія — історична місцевість, селище Південно-Західної залізниці, місцевість у Солом'янському районі міста Києва. Розташована вздовж вулиць Січеславська, Георгія Кірпи, Брюллова, Івана Огієнка, Архітектора Кобелєва та Стадіонної.
Історія виникнення[ред. | ред. код]
Виникла у 1860-70-ті роки як поселення залізничників поблизу новозбудованого залізничного вокзалу та залізничних майстерень. Забудовувалася переважно 1-2-поверховими будинками для робітників. Ймовірно, увійшла до меж Києва разом із сусідньою Солом'янкою.
У 1980-ті роки частину старої забудови знесено, однак більшість вулиць зі старою громадською та житловою забудовою збереглися. Вигляд місцевості частково дає змогу уявити вигляд робітничих поселень та передмість кінця XIX — початку XX століття.
2001 року на території колишньої Залізничної колонії збудовано новий Південний вокзал, що сполучається переходом із Центральним вокзалом (ідея будівництва вперше висловлена 1903 року), на площі перед вокзалом зведено церкву Великомученика Георгія Побєдоносця (2001).
Будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність[ред. | ред. код]
- вул. Архітектора Кобелєва, 1/5 (колишній притулок, нині Київське вище професійне училище залізничного транспорту імені В. І. Кудряшова, 1900 р.);
- вул. Архітектора Кобелєва, 3/8 (хіміко-технічна лабораторія Південно-Західної залізниці, 1879);
А також житлові будинки робітників (вул. Архітектора Кобелєва, 4/6, 5, 6, 8, вул. Брюллова, 3, 5, 7, 10), будівля Дорожньої клінічної лікарні № 2 Південно-Західної залізниці (вул. Архітектора Кобелєва, 9).
Видатні особистості, пов'язані з цією місцевістю[ред. | ред. код]
У різний час тут мешкали або працювали П. Губенко (Остап Вишня), А. Петрицький, О. Бородін, О. Вертинський.
Зображення[ред. | ред. код]
Вулиця Архітектора Кобелєва, 1/5
Вулиця Архітектора Кобелєва, 3/8
Вулиця Георгія Кірпи
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
