Залізнична лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Двоколійна залізнична лінія біля Перчаха в Австрії
Залізничні мости в Бидгощі

Залізнична лініязалізнична дорога, що має початок і кінець разом з прилеглою смугою землі, складається з ділянок лінії, а також будівель, споруд та обладнання, призначених для залізничного руху, а також займаних ними земель[1].

На залізничних лініях розміщені експлуатаційні пункти[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перші залізничні лінії в світі були побудовані між 1764 і 1825 рр. Точно невідомо в США чи у Великій Британії (від Дарлінгтона до Стоктона).

Класифікація залізничних ліній[ред. | ред. код]

Залізничні лінії можна класифікувати за своїми властивостями, технічними параметрами або економічними та соціальними функціями[3]:

  • ширина колії:
    • нормальноколійні (відстань між внутрішніми кромками рейок близько 1435 мм),
    • ширококолійні (шириною понад 1435 мм, наприклад, 1520 мм – Росія, Україна, Білорусь, та інші країни СНД, 1600 мм – Ірландія або 1676 мм – Іспанія, Португалія),
    • вузькоколійні (шириною менше за 1435 мм, наприклад, 1067 мм, 1000 мм, 785 мм, 750 мм і 600 мм);
  • кількість колій: одноколійні, двоколійні та багатоколійні;
  • тип тяги: електрифіковані та неелектрифіковані;
  • форма рельєфу:
    • низовинні (з поздовжніми нахилами ліній від 5 до 10 ‰ і радіусом дуг в діапазоні від 500 до 2000 м),
    • підгірські (з поздовжніми нахилами ліній від 10 до 15‰ і радіусом дуг в діапазоні від 300 до 1500 m),
    • гірські (з поздовжніми нахилами ліній до 30‰ і радіусом дуг в діапазоні від 300 до 800 m);
  • розташування відносно поверхні землі:
    • наземні, надземні, підземні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ustawa z dnia 28 marca 2003 r. o transporcie kolejowym (Шаблон:Dziennik Ustaw – art. 4).
  2. Paweł Zalewski, Piotr Siedlecki, Arkadiusz Drewnowski: Technologia transportu kolejowego. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 2013, s. 23. ISBN 978-83-206-1919-5. 
  3. Paweł Zalewski, Piotr Siedlecki, Arkadiusz Drewnowski: Technologia transportu kolejowego. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 2013, s. 24. ISBN 978-83-206-1919-5.