Весоловська Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Залізняк Олена)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Весоловська
Ім'я при народженні Олена Миколаївна Залізняк
Народилася 9 травня 1917(1917-05-09)
Відень, Австро-Угорщина
Померла 22 травня 2003(2003-05-22) (86 років)
Монреаль, Квебек, Канада
Поховання Монреаль, Канада
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Австрія Австрія
Канада Канада
Національність українка
Alma mater Вища школа закордонної торгівлі
Батько Микола Залізняк
Мати Олена Залізняк-Охримович
У шлюбі з Богдан Весоловський
Діти Остап Весоловський
Юрій Весоловський

Олена Весоловська (уроджена Залізняк; 9 травня 1917, Відень, Австро-Угорщина — 22 травня 2003, Монреаль, Канада) — українська громадська діячка, дружина композитора Богдана Весоловського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олена «Оленка» Залізняк народився 9 травня 1917 року у Відні, у сім'ї українського політичного та громадського діяча Миколи Залізняка[1][2][3] та української громадської діячки Олени Залізняк-Охримович. У метриці, яку видало Посольство Української Народної Республіки, вказано, що Олена Залізняк є громадянкою України.

Дитинство Олена Залізняк провела спочатку в Гельсінкі, де її батько був послом Української Народної Республіки, а згодом у передмісті Відня, де мешкали її батьки. В Австрії вона закінчила чотири класи початкової школи.

У 1927 році сім'я Залізняків переїхала до Львова, і Олена Залізняк навчалася в приватній «Євангельській школі» з німецькою мовою навчання. Під час навчання Олена Залізняк була членкинею Пласту. Сьомий та восьмий клас середньої школи Олена вже закінчила у Відні, куди у 1930 році знову переїхала сім'я Залізняків, оскільки польський уряд не продовжив батькові візи для проживання у Львові. У 1935 році Олена Залізняк вступила до Вищої школи закордонної торгівлі у Львові, нині Львівський торговельно-економічний університет, яку закінчила у 1939 році.

За кілька днів до початку Другої світової війни вона переїхала разом з матір'ю та братом Юліаном (1918—2004) у Відень, де вона зайняла роботу у статистичному відділі державного управління.

27 лютого 1941 року у Відні Олена вийшла заміж за Богдана Весоловського. 12 липня 1941 року в подружжя народився первісток — син Остап, а 13 жовтня 1944 року другий син Юрій[4].

У 1949 році, за допомогою української громади Канади, сім'я Весоловських переселилася до цієї країни. На еміграції у Канаді Олена Весоловська брала участь у діяльності Організації українок Канади (ОУК), та була членкинею СФУЖО[5]. Разом з чоловіком Богданом Весоловським писала вірші: «Лети, тужлива пісне» (стане гімном українських емігрантів), «Чи справді» тощо[6].

У 1991 році Олена Весоловська виконала заповіт чоловіка, і урну з прахом Богдана Весоловського поховали у Стрию в родинному гробівці.

Олена Весоловська долучилася у 2001 році до видання першої збірка пісень свого чоловіка, до якої увійшло 56 творів[7].

Померла Олена Весоловська 22 травня 2003 року в Монреалі, Квебек, Канада.

Доробок[ред. | ред. код]

  • Олена Залізняк. Микола Залізняк — повірений УНР у Фінляндії. Монографія. Торонто, 1987
  • Олена Залізняк. Серед фінського жіноцтва. Монографія. Торонто, 1987.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Г. П. Герасимова. Залізняк Микола Кіндратович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 240. — ISBN 966-00-0610-1.
  2. Г. В. Стрельський. Залізняк Микола Кіндратович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. В. М. Матвієнко. Залізняк Микола Кіндратович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  4. George Weselowsky, Ogdensburg physician(англ.)
  5. Українка у вільному світі. Збірник до 10-ліття СФУЖО[недоступне посилання з червень 2019]
  6. Століття маестро Бонді «Збруч»
  7. Весоловський Б. Прийде ще час: Пісні і танцювальні мелодії. Ч. 1. / Упоряд.-ред. О.Зелінський; Ілюстрації М.Зелінської. — Львів, 2001.