Залісся (територія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Залі́сся — (Заліська земля) географічна назва, яка застосовувалася до території міжріччя Москви та ріки Ока в середньовіччі. Назва Залісся походить від знаходження цієї території за Брянськими лісами по відношенні до Київської Русі[1]. У XIIXIII століттях ці території стали центром зародження Московського князівства (Московії). Залісся не вважалося Руссю до XIII століття.[джерело?] Згідно «Списку руських міст далеких і близьких», Заліська земля включала в себе 55 міст і поселень.[2] Наприкінці XIV століття назва Залісся зникає з ужитку.

Відомо, що з початку нашої ери територію Залісся населяли фіно-угорські племена меря і мокша. Проте, в XI столітті почалася слов'янська міграція на цю територію, пік якої припав на XIII століття. Унаслідок відбулося змішання слов'янського і фіно-угорського населення. При чому слов'янське населення мігрувало не тільки з території Русі. У результаті змішання фіно-угорське населення поступово слов'янізувалося.

У творі «Задонщина», написаному наприкінці XIV століття, повідомляється про існування «Орди Заліської» на території Залісся.[3]

Посилання[ред. | ред. код]