Залісці (Шумська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Залісці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Шумська міська громада
Основні дані
Перша згадка 1545
Населення
Поштовий індекс 47122
Телефонний код +380 3558
Катойконіми залісці
Географічні дані
Географічні координати 50°09′27″ пн. ш. 25°59′43″ сх. д.H G O
Місцева влада
Адреса ради 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59
Карта
Залісці. Карта розташування: Україна
Залісці
Залісці
Залісці. Карта розташування: Тернопільська область
Залісці
Залісці
Мапа
Мапа

CMNS: Залісці у Вікісховищі

Залі́сці — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Залісцівської сільської ради. До села приєднано хутір Хмелище.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване біля витоків р. Трибушівка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип'яті), за 12 км від районного центру та 37 км від найближчої залізничної станції Кременець. Географічні координати: 50° 09’ північної широти 26° 00’ східної довготи. Територія — 2,36 км². Дворів — 217.

За 1 км від села розташований хутір Хмилище, першими поселенцями якого стали три сім'ї із с. Тростянець (нині Дубненського району Рівненської области), які 1914 р. купили в польського пана Ровінського землю, де ріс хміль. Від того й пішла назва хутора. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинув Сава Онищук (1917–1944). Більшовицькі окупанти на хуторі закатували Оксенію Старук (нар. 1926) із с. Башківці. Після 1944 року Хмелище деякий час було хутором Сошищенської сільської ради. У 1952 році на хуторі — 22 двори, 69 мешканців. Приєднаний до села у середині 1950-х років[1].

Топоніміка[ред. | ред. код]

Назва села походить від назви людей за місцем проживання залісці «ті, що живуть за лісом»[2].

У деяких історичних документах також побутують назви Залісці Шумські й Залісся.

Історія[ред. | ред. код]

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

1545 року, згідно з реєстраційними книгами Кременецького замку, воно належало Матвієві Четвертинському. В різні роки серед власників були Матвійова Чарторийська, Януш Вишневецький.

У XVIII столітті 3алісці — власність графа Радзивіла, який 1755 року збудував тут дерев'яну церкву.

У кінці XIX століття було 124 двори, 1006 осіб.

XX століття[ред. | ред. код]

На початку XX століття Ганна Могильницька належала тут до найбільших місцевих землевласниць.

Від початку липня 1941 року й до 2 березня 1944 року село перебувало під німецькою окупацією; нацисти вивозили юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь 42 особи, серед них: Антон та Олександр Андріюки, Євгенія Вінничук (нар. 1928), Степан Воронюк (нар. 1924), Матвій Гальчук (1922–1945), Іван Горобець (1910–1944), Степан Кравчук (нар. 1925), Петро Олександрович (1925–1944), Гаврило Полячук (1916–1946), Максим Польовий (р. н. невід.—1944), Іван Столярчук (1926–1945), Іван (1920–1945) та Юхим (1920–1945) Тимощуки, Федір Фільчук (1918–1944), Макар Цимбалюк (1913–1944), Панас Чабан (1915–1945), Ганна Ярмолюк (нар. 1918).

16 квітня 1944 р. відділ УПА під командою Ярошенка успішно захистив село від енкаведистів.[3]

За радянської влади репресовано 19 родин.

Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинуло 23 особи, пропали безвісти 17.

Період Незалежности[ред. | ред. код]

З 24 липня 2020 року Залісці належать до Шумської міської громади[4].

Після ліквідації Шумського району 19 липня 2020 року село увійшло до Кременецького району[5].

Релігія[ред. | ред. код]

  • церква Покрови Пресвятої Богородиці (1909, реконструйовано 1946, УПЦ і ПЦУ; збудована на місці старої, відомої від 1755);
  • каплиця на честь князя Олександра Невського (1861, дерев'яна)
  • дім молитви ХВЄ.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є геологічна пам'ятка природи місцевого значення Залісецький яр (5 га).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969);
  • хрест парафіяльного значення.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

1948 році в селі примусово створено колгосп. Згодом діяли КСП «Залісся», ПАП «Обрій». Нині земельні паї селян орендують ТзОВ «Шумськагро» і ФГ «Агрофарм».

Діють НВК «ЗОШ I–II ступенів–дитячий садочок», клуб (при ньому — народний аматорський фольклорний етнографічний колектив), бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий будинок сімейного типу, три торгових заклади.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, осіб
кін. XIX ст. 2003 2014
1006 806 725

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися
Проживали

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко Залісці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 557—558. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. Бучко Д., Котович, В. Походження назв населених пунктів Тернопільщини. — Дрогобич : Посвіт, 2017. — С. 112.
  3. Безуспішні спроби ворога. Опис бою повстанців із більшовиками 16 квітня 1944 р. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018. 
  4. ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Мужній воїн, що віддав життя за Україну. Шумщина сумує за полеглим військовим Іваном Горобцем - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022. 
  7. Боронив усіх, а своє життя не захистив. Шумщину сколихнула жахлива втрата – загинув військовий Сергій Руденький - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]