Зал Вікторії (Женева)
| Зал Вікторії | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Victoria Hall. 2007 | ||||
|
46°12′05″ пн. ш. 6°08′27″ сх. д. / 46.201410000027777869° пн. ш. 6.141050000028° сх. д.Координати: 46°12′05″ пн. ш. 6°08′27″ сх. д. / 46.201410000027777869° пн. ш. 6.141050000028° сх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Швейцарія | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
вул. Генерала Дюфура, 14 (Rue du Général-Dufour, 14. 1204 Genève) | |||
| Назва на честь (епонім) |
Вікторія | |||
| Архітектор | Джон Камолетті | |||
| Місткість | 1644 місць | |||
| Тип | концертна зала | |||
| Статус спадщини | культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd (2501)[1] | |||
| Відкрито | 1894 | |||
| Перебудовано | реконструкція 2006 | |||
| Зруйновано | пожежа 16.09.1984 | |||
| ville-ge.ch/vh | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
 Зал Вікторії у Вікісховищі | ||||
Зал Вікторії (англ. The Victoria Hall) — концертний зал розміщений у центрі Женеви, Швейцарія. В наш час зал Вікторії використовується в основному для класичної музики.
Історія[ред. | ред. код]
Будівля була побудована в 1891—1894 рр. за проєктом архітектора Джона Камолетті[fr]. Побудову залу замовив і фінансував пристрасний любитель музики — консул Англії, Денієл Фіцджеральд Пакенем Бартон (1850—1907), який присвятив його своїй королеві Вікторії. Перший камінь був закладений 18 жовтня 1891 року, а відкриття відбулося 28 листопада 1894 концертом духового оркестру «Водна гармонія» (Harmonie Nautique). Консул, який проживав у Женеві з часів своєї юності і мав чималі статки, у 1904 році подарував будівлю містові.[2]
Архітектура[ред. | ред. код]
Фасад будівлі побудований у стилі модерн і складається з трьох частин. Бічні частини мають вигляд веж, на стінах яких написані 16 прізвищ видатних композиторів. Вхідні двері розміщені в центральній частині. Облямува́ння дверей увінчане сімейним гербом Бартонів і Пілів. Над гербом розміщена скульптура алегорії Гармонії, роботи Джозефа Масаротті. Обабіч скульптури розміщені дві монументальні колони іонійського ордеру, що поділяють на три частини фальшиву лоджію темно-червоного кольору з рослинними гірляндами. Колони підтримують архітрав, на якому золотими буквами написано «VICTORIA HALL».
Зал глядачів[ред. | ред. код]
Оформлення вестибюля будівлі дуже просте і контрастує з декоративною пишністю концертного залу у стилі рококо з великою кількістю позолоти на темно-червоному фоні. Зал може вмістити від 1499 (звичайно) до 1644 (максимально) слухачів. У ньому є партер оточений ложами та амфітеатром і дві галереї (балкони). За сценою є подіум у формі сходів, на яких можна розмістити місця для 110 глядачів. Однак, на відповідальних концертах, для забезпечення якісного звучання, ці місця не продаються. За сценою розміщений орган.
Пожежа 1984 року[ред. | ред. код]
16 вересня 1984 року внаслідок пожежі був частково зруйнований інтер'єр залу. Пожежа вибухнула на подіумі і сильно пошкодила сцену, повністю згорів орган, ударні інструменти.[3] Ремонтні роботи тривали три роки. Вдруге зал зазнав реконструкції у 2006 році для поліпшення комфорту глядачів та музикантів.
Орган[ред. | ред. код]
Перший орган був виготовлений швейцарською компанією з виробництва органів Карла Теодора Куна (1865-1925), що базується в Меннедорфі в кантоні Цюрих. У 1949 році орган був замінений великим неокласичним інструментом, який був знищений під час пожежі 1984 року.
Орган, який стоїть зараз, був побудований на нідерландській фірмі Яна ван ден Хевеля[nl] у 1992 році за французькою традицією в стилі Аристида Кавайе-Коля[fr]. Великий симфонічний інструмент має 71 регістр, розділений на чотири ручні клавіатури та педаль (клавіатуру для ніг).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
- ↑ Зал Вікторії. Історична довідка [Архівовано 22 вересня 2012 у Wayback Machine.] ville-ge (англ.)
- ↑ Вогонь у залі Вікторії [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] rts.ch 16.08.1984 (фр.)