Зам'ятниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зам'ятниця
Зам'ятниця1.JPG
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Медведівська сільська громада
Рада Медведівська сільська рада
Код КОАТУУ 7125481801
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване кінець 17 століття.
Населення 222(на 01.01.2007)[1]
Площа 2,94 км²[2]
Густота населення 75,51 осіб/км²
Поштовий індекс 20931
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°11′41″ пн. ш. 32°19′29″ сх. д. / 49.19472° пн. ш. 32.32472° сх. д. / 49.19472; 32.32472Координати: 49°11′41″ пн. ш. 32°19′29″ сх. д. / 49.19472° пн. ш. 32.32472° сх. д. / 49.19472; 32.32472
Середня висота
над рівнем моря
80 м[3]
Водойми річка Тясмин
Відстань до
обласного центру
33,1 (фізична) км[4]
Відстань до
районного центру
36 км
Місцева влада
Адреса ради с. Медведівка
Карта
Зам'ятниця. Карта розташування: Україна
Зам'ятниця
Зам'ятниця
Зам'ятниця. Карта розташування: Черкаська область
Зам'ятниця
Зам'ятниця
Мапа

CMNS: Зам'ятниця у Вікісховищі

Зам'я́тниця — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Медведівській сільській громаді. Населення — 280 чоловік.

Село розташоване на півночі району на правому березі річки Тясмин за 36 км від районного центру — міста Чигирин. На півночі сусідить з селом Деменці, на півдні з селами Медведівка і Мельники та на заході з селом Лубенці.

Назва села, за переказами старожилів, виникла від розташування населеного пункту. Зам'ятниця розташована в улоговині, оточеній горами і лісами. Коли гайдамаки гнали ляхів з Холодного Яру, то саме в цій місцевості останні зам'ялися, не відразу знайшли дорогу для втечі. Відтоді ніби й називається село Зам'ятницею.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про існування села можна віднести на кінець 17 — початок 18 ст. У книзі Ю.Мариновського «Черкаська минувшина» публікується документ 25 травня 1725 року «Про передачу Мотронинському Троїцькому монастирю земель в Зам'ятниці обивателем медведівським Лаврусем».

В 1814 році село належало поміщику Корчевському. Жителі займались переважно хліборобством. У селі було 43 двори, у яких жило 133 селян і 2 чиновники.[5]

У 1864 році Зам'ятниця належала до Худоліївського приходу, згодом братам К. і М. Ярузальським. У селі діяла особлива приходська церква, яку закрито в 1895 році через аварійний стан. Село поступово заповнювалось людьми і вже в 1900 році тут було 102 двори, у яких проживало 603 особи. У селі була школа грамоти, 4 вітряки та кузня. Ярузальські збудували тут гарний маєток, стайні, пекарню, цегельний завод.

Коли в 1918 році згідно з Берестейським договором німецькі війська прийшли в Україну, почалися контрибуції. Кожен двір повинен був щось здати — зерно, полотно, худобу та інше. Звозили все в Зам'ятницю, у помешкання пана Ярузальського. Охороні донесли, що незабаром приїдуть німці, щоб данину відправити на станцію Фундукліївка. Тоді монастирська охорона поїхала і без бою взяла німців у полон. Зерно роздали селянам.

Зам'ятниця входила до Холодноярської Республіки, і Чучупака не допускав на цій території радянської влади. У 30-х роках репресовано П.Гонденка та В.Канюку «за пособничество гайдамакам», як тоді називали учасників Холодноярської Республіки.

У 1928 році відкрито семирічну школу. З великими труднощами й небажанням у 1930 році створили у Зам'ятниці колгосп.

До 1958 року Зам'ятниця і Деменці розвивались і відбудовувались самостійно. У 50-х роках пройшла хвиля укрупнення сільських господарств, тому в 1959 році на базі колгоспів цих сіл та медведівського «Серп і молот» утворено спільне колгоспне господарство ім. Куйбишева. Зам'ятниця і Деменці отримали назву «дільниця № 3», яку очолив І. В. Щербина.

У 1970 році в селі побудовано дитячий садок. До 1975 року у Зам'ятниці діяла 8-річна школа, але з будівництвом у Медведівці нової школи, тут залишилася тільки початкова, що була закрита у 1986 році.

У 1991 році жителі села відновили власне колгоспне господарство, яке отримало назву ім. Кірова. У 1994 році відновлено роботу сільської ради. У 2000 році в селі створено два товариства — «Злагода» і «Зам'ятниця». Через рік ТОВ «Злагода» припинило діяльність. Нині всю землю обробляє ТОВ «Зам'ятниця».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У 1930-их роках у Зам'ятницькій семирічній школі вчителем української мови та літератури працював Міхненко Григорій Кирилович — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Сторінка Чигиринської районної ради
  2. who-is-who.com.ua
  3. Погода в Україні
  4. maps.vlasenko.net(рос.)
  5. «Статистичний опис м. Чигирина та його повіту» за 1814 рік.