Зам'ятниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зам'ятниця
Зам'ятниця1.JPG
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Медведівська сільська громада
Рада Медведівська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване кінець 17 століття.
Населення 222(на 01.01.2007)[1]
Площа 2,94 км²[2]
Густота населення 75,51 осіб/км²
Поштовий індекс 20931
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°11′41″ пн. ш. 32°19′29″ сх. д. / 49.19472° пн. ш. 32.32472° сх. д. / 49.19472; 32.32472Координати: 49°11′41″ пн. ш. 32°19′29″ сх. д. / 49.19472° пн. ш. 32.32472° сх. д. / 49.19472; 32.32472
Середня висота
над рівнем моря
80 м[3]
Водойми річка Тясмин
Відстань до
обласного центру
33,1 (фізична) км[4]
Відстань до
районного центру
36 км
Місцева влада
Адреса ради с. Медведівка
Карта
Зам'ятниця. Карта розташування: Україна
Зам'ятниця
Зам'ятниця
Зам'ятниця. Карта розташування: Черкаська область
Зам'ятниця
Зам'ятниця
Мапа

CMNS: Зам'ятниця у Вікісховищі

Зам'я́тниця — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Медведівській сільській громаді. Населення — 280 чоловік.

Село розташоване на півночі району на правому березі річки Тясмин за 36 км від районного центру — міста Чигирин. На півночі сусідить з селом Деменці, на півдні з селами Медведівка і Мельники та на заході з селом Лубенці.

Назва села, за переказами старожилів, виникла від розташування населеного пункту. Зам'ятниця розташована в улоговині, оточеній горами і лісами. Коли гайдамаки гнали ляхів з Холодного Яру, то саме в цій місцевості останні зам'ялися, не відразу знайшли дорогу для втечі. Відтоді ніби й називається село Зам'ятницею.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про існування села можна віднести на кінець 17 — початок 18 ст. У книзі Ю.Мариновського «Черкаська минувшина» публікується документ 25 травня 1725 року «Про передачу Мотронинському Троїцькому монастирю земель в Зам'ятниці обивателем медведівським Лаврусем».

В 1814 році село належало поміщику Корчевському. Жителі займались переважно хліборобством. У селі було 43 двори, у яких жило 133 селян і 2 чиновники.[5]

У 1864 році Зам'ятниця належала до Худоліївського приходу, згодом братам К. і М. Ярузальським. У селі діяла особлива приходська церква, яку закрито в 1895 році через аварійний стан. Село поступово заповнювалось людьми і вже в 1900 році тут було 102 двори, у яких проживало 603 особи. У селі була школа грамоти, 4 вітряки та кузня. Ярузальські збудували тут гарний маєток, стайні, пекарню, цегельний завод.

Коли в 1918 році згідно з Берестейським договором німецькі війська прийшли в Україну, почалися контрибуції. Кожен двір повинен був щось здати — зерно, полотно, худобу та інше. Звозили все в Зам'ятницю, у помешкання пана Ярузальського. Охороні донесли, що незабаром приїдуть німці, щоб данину відправити на станцію Фундукліївка. Тоді монастирська охорона поїхала і без бою взяла німців у полон. Зерно роздали селянам.

Зам'ятниця входила до Холодноярської Республіки, і Чучупака не допускав на цій території радянської влади. У 30-х роках репресовано П.Гонденка та В.Канюку «за пособничество гайдамакам», як тоді називали учасників Холодноярської Республіки.

У 1928 році відкрито семирічну школу. З великими труднощами й небажанням у 1930 році створили у Зам'ятниці колгосп.

До 1958 року Зам'ятниця і Деменці розвивались і відбудовувались самостійно. У 50-х роках пройшла хвиля укрупнення сільських господарств, тому в 1959 році на базі колгоспів цих сіл та медведівського «Серп і молот» утворено спільне колгоспне господарство ім. Куйбишева. Зам'ятниця і Деменці отримали назву «дільниця № 3», яку очолив І. В. Щербина.

У 1970 році в селі побудовано дитячий садок. До 1975 року у Зам'ятниці діяла 8-річна школа, але з будівництвом у Медведівці нової школи, тут залишилася тільки початкова, що була закрита у 1986 році.

У 1991 році жителі села відновили власне колгоспне господарство, яке отримало назву ім. Кірова. У 1994 році відновлено роботу сільської ради. У 2000 році в селі створено два товариства — «Злагода» і «Зам'ятниця». Через рік ТОВ «Злагода» припинило діяльність. Нині всю землю обробляє ТОВ «Зам'ятниця».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У 1930-их роках у Зам'ятницькій семирічній школі вчителем української мови та літератури працював Міхненко Григорій Кирилович — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008. 
  2. who-is-who.com.ua
  3. Погода в Україні
  4. maps.vlasenko.net(рос.)
  5. «Статистичний опис м. Чигирина та його повіту» за 1814 рік.