Замкова вежа (Кенігсберг)
| Замкова вежа | |
|---|---|
|
| |
| 54°42′34″ пн. ш. 20°30′41″ сх. д. / 54.7096111100277724° пн. ш. 20.51158333002777923° сх. д.Координати: 54°42′34″ пн. ш. 20°30′41″ сх. д. / 54.7096111100277724° пн. ш. 20.51158333002777923° сх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Пруссія |
| Розташування | Кенігсберг |
| Тип | дзвіниця |
| Архітектор | Фрідріх Август Штюлер |
| Дата заснування | 1255 |
  Замкова вежа Замкова вежа (Калінінградська область) | |
 | |
.JPG)
Замкова вежа — найвища вежа Кенігсберзького замку, дзвіниця Замкової церкви (Кенігсберг). Зруйнована під час Другої світової війни, руїни були підірвані в повоєнний час.
Історія[ред. | ред. код]
Вежа була побудована в 1260 році спочатку як бергфрід (нежитлова оборонна вежа-цитадель) Кенігсберзького замку. Згодом неодноразово перебудовувалася і змінювала своє призначення.
У 1387 році вежа була добудована і почала використовуватися дзвіницею. В її нижній частині були передбачені вікна, вище розташовувалися «поверхи для дзвонів», на самій верхівці — кілька оборонних поверхів. Крім функцій власне дзвіниці, вежа також виконувала спостережну функцію (як оглядовий майданчик, де знаходився спостерігач, котрий проживав на нижніх поверхах).
У 1551 році на вежі були розміщені чотиристоронні годинники. У 1584 року споруда була надбудована, навершя стало ступінчастим. У тому ж році була закладена Замкова церква, будівництво тривало до 1597 року. Після надбудови до висоти 81 м в 1600 році, дзвіниця стала найвищою будівлею міста і зберігала цей статус аж до початку XVIII століття.
У 1686 році на вежі був розміщений флюгер з ініціалами курфюрста Бранденбургу Фрідріха-Вільгельма I. У королівські часи ініціали на флюгері не змінювалися. У 1688 році навершя вежі було завершено восьмигранною вишкою, увінчаною куполом у стилі бароко[1].
У період з 1864 по 1866 рік вежа була перебудована в готичному стилі. Знову був встановлений флюгер (1686). Автором проекту виступив прусський архітектор Фрідріх Август Штюлер[2]. У 1877 році вежа отримала нове облицювання.
Замок і дзвіниця сильно постраждали внаслідок авіабомбардування британською авіацією в 1944 році і при штурмі Кенігсберга Червоною армією в 1945 році. Руїни вежі були підірвані вже в повоєнний час, 1955 року, й остаточно розібрані в 1967 році, за рішенням першого секретаря обкому КПРС Миколи Коновалова.
Хорал[ред. | ред. код]
Починаючи з XIX століття, в Кенігсберзі підтримувалася німецька традиція «Turmblasen»: щодня з вежі звучав хорал, який виконувався на духових інструментах. З 1628 року із дзвіниці замку хорал повинен був звучати щоденно двічі: о 4 годині ранку та о 8 годині вечора. Через рік був доданий ще один хорал, о 4 годині вечора. Вежа також служила для оповіщення містян про пожежі та важливі візити[3].
З 1840 року хорал виконувався двічі на день: об 11 ранку й о 9 вечора. Вранці виконувалася мелодія Вульпіуса «Христос є моє життя» (нім. Ach bleib mit deiner Gnade), ввечері — «Спокій всім лісам і полям» (нім. Nun ruhen alle Wälder) Генріха Ізаака. Чотири музиканти капели щодня долали 240 сходинок, щоб піднятися на вежу. Традиція зберігалася й за часів російської присутності в місті під час Семирічної війни. У 1935 році в рамках гляйхшальтунга посади міських музикантів були скорочені, і їхнє місце зайняли молоді музиканти з Гітлер'югенду. Традиція залишалася незмінною і перервалася лише після британських бомбардувань 1944 року[3].
Проекти відновлення[ред. | ред. код]
Згідно з проектом «Серце міста (Калінінград)» від 2015 року, Королівський замок з вежею підлягає повному або частковому відновленню. Навесні 2015 року на місці замку почалися археологічні розкопки[4].
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Замок Кенігсберг
- Замкова церква (Кенігсберг)
- Зал московитів
- Нижній став (Калінінград)
Література[ред. | ред. код]
- Владимир Кулаков: История Замка Кёнигсберг, Издательство «Живём», Калининград 2008
- Адольф Бёттихер: Памятники в Прушкуве. Памятники в Кенигсберге, Кёнигсберг 1897.
- Бернард Йениз: 750 лет Калининград / Кенигсберг, Марбург 2008.
- Бальдур Кёстер: Кенигсберг: Немецкая архитектура, Гузум 2000.
- Дмитрий Навалихин: К вопросу реконструкции центра города Калининграда, Москва 1958.
- Маркуш Подел: Архитектура Калининграда, Марбург 2012.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Владимир Кулаков. История Замка Кёнигсберг. — 2008. — С. 23.
- ↑ Королевский замок в Калининграде. Историческая справка. day-off39.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ а б Grube, Karlheinz. Erinnerung an eine Königsberger Tradition. shz.de (нім.). Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ Раскопки на территории Кёнигсбергского замка: обнаружен культурный слой раннего железного века. kantiana.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт проекту «Серце міста» [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Опис замку в рамках проекту Клопс. [Архівовано 3 травня 2019 у Wayback Machine.] Ru «Осколки Кенігсберга» [Архівовано 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |