Замкова гора (Біла Церква)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятка археології України національного значення
Замкова гора
Охоронний камінь
Охоронний камінь
Країна Україна Україна
Місто Біла Церква
Основні дати:
1032 рік
Замкова гора is located in Земля
Замкова гора
Замкова гора

Координати: 49°47′29″ пн. ш. 30°06′37″ сх. д. / 49.7914667° пн. ш. 30.1103361° сх. д. / 49.7914667; 30.1103361

Замкова гора — сучасна назва городища літописного міста Юр'їв, розташованого в центральній дільниці міста Біла Церква на Київщині, на лівому березі річки Рось. Пам'ятка археології XI-XIII століть, узята під охорону держави згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21 липня 1965 року. Нині пам'ятка археології України національного значення IX-XIII століть, охоронний номер 100002-Н[1].

Юр'їв[ред.ред. код]

Юр'єв - літописне місто Київської Руси, розташоване на березі річки Рось. Цей форпост для оборони південних рубежів був заснований у 1032 р. Київським князем Ярославом Мудрим.

Відповідно до традицій тих часів, місто назвали на честь християнського імені князя — засновника — Юр'єв. Тут побудували епископську церкву, що одержала в народі назву “Біла церква” і згодом дала нинішню назву місту - Біла Церква. Відтоді існувала єпископська кафедра, яка вперше згадується в літописі під 1089 роком і, також, згадується її глава єпископ Марин. Наявність кафедри на південноруському порубіжжі, населеному переважно тюркськими племенами, можна пояснити, потребою поширення християнства серед частини ціх племен, які з благословення Князя Ярослава Мудрого примкнули до Київської держави. Літопис згадує половецьку навалу 1095 року, коли юрівці і засаківці змушені були покинути свої міста і відступити до столичного Києва, неподалік збудувати нове городище і Юрівський монастир, який проіснував до XVII століття в селі Юрівка, Києво-Святошинського району Київської області. Більше всього Юрівське євангліє було написано в літописному Юрьєві. Проіснувала юр'євська єпархія до монголо-татарської навали.

Впродовж XII ст. Юр'єв брав найактивнішу участь у боротьбі з половцями і піддавався руйнуванню та спустошенню. Після значного руйнування 1095 р. половцями, на відміну від літописного Засакова, місто Юр'єв було знову відбудовано у 1103 р. У другій половині XII ст. під стінами Юр'єва половці двічі зазнали нищівних поразок.

Юр'єв залишається історичним ядром Білої Церкви, так як саме навколо Замкової гори було сформоване поселення. Район сучасної Соборної площі, що прилягає до Замкової гори з північного боку був досить заболоченою місцевістю, проте юр'ївці подолали природу і аж до зруйнування монголо-татарами тут існували житлові будинки.

Після повторного спалення міста на Замковій горі залишились лише руїни церкви святого Георгія, яка, на відміну від попереднього храму, не була білого кольору. Оскільки в народі Георгій (Юрій) вважався святим, що носить білий одяг, то й рештки храму, який слугував орієнтиром серед степу теж стали кликати церквою Білого, тобто Юрія.

Фортифікації XVI — XVIII століть[ред.ред. код]

План фортифікацій Білої Церкви, 1713 рік.
Початок вулиці Дружби, яка розрізала Замкову гору

Сучасна Біла Церква[ред.ред. код]

Біла Церква — це прогресивне і сучасне місто. Тут багато нових і гарних споруд, парків. Є також торгові центри. Місто продовжує розвиватися.

Будівництво церкви святого Георгія[ред.ред. код]

Городище літописного міста Юр'єва, Біла Церква
Городище літописного міста Юр'єва, Біла Церква

Благодійний Фонд став ініціатором будівництва на Замковій горі в Білій Церкві храму святого Георгія. При цьому на рятувальні археологічні розропки фортифікаційних споруд Замкової гори було відведено лише місяць, а подібні розкопки проводяться українськими археологами вперше[2]. Громадськість міста виступила проти будівництва, мотивуючи це необхідністю збереження музейного комплексу Замкової гори, неможливістю відтворити церкву у первозданному вигляді за браком джерел, а також спробою отримати матеріалий зиск з побудови церкви на місці історичної пам'ятки. Ще одним аргументом є необхідність детальнішого археологічного дослідження Замкової гори, оскільки у 1970-х роках тут було знайдено німецьке поховання часів Другої світової війни[3]. Додатковим аргументом є рішучий протест з боку громади міста передачі майбутньої церкви УПЦ МП, оскільки її будівництво лобіює також архієпископ Білоцерковський і Богуславський УПЦ МП Митрофан[2]. Проте, 4 листопада 2011 року сесією Білоцерківської міської ради було прийнято рішення про будівництво церкви[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Богданов О. І. Нові дані про древньоруське місто Біла Церква // Археологія. — 1952. — Т. 6.
  • Орлов Р. С. Літописний Юріїв — сучасна Біла Церква: пам'ятки археології та історії. — К., 1991.
  • Стародуб О. В. Дослідження Білоцерківської археологічної рятувальної експедиції // Археологічні відкриття в Україні 1999 — 2000 роках. — К., 2001.
  • (рос.) Бутник-Сиверский Б. С. О городе Белая Церковь // Советская археология. 1958. № 2.
  • (рос.) Брайчевский М. Ю., Трохимец П. А. Новые археологические материалы по истории Белой Церкви // Советская археология. 1961. № 4.
  • Кучера М. П. Звіт про роботу розвідзагону по обстеженню городищ Київщини у 1972 році // Науковий архів Інституту археології НАН України.
  • (рос.) Орлов Р. С. Раскопки в Белой Церкви // Археологические открытия 1980 года. Москва 1981.
  • (рос.) Орлов Р. С. Работы Белоцерковской экспедиции // Археологические открытия 1981 года. Москва 1982.
  • (рос.) Орлов Р. С. Работы Белоцерковской экспедиции // Археологические открытия 1982 года. Москва 1983.
  • (рос.) Орлов Р. С., Булкин В. А. Работы Белоцерковской экспедиции // Археологические открытия 1983 года. Москва 1984.
  • (рос.) Орлов Р. С., Моця А. П., Покас П. М. Исследование летописного Юрьева на Роси и его окрестностей // Земли южной Руси в IX — XIV веках. Киев 1985.

Посилання[ред.ред. код]


Біла Церква Це незавершена стаття про Білу Церкву.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.