Замкова гора (Кременець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замкова Гора
Гора Бона
Вид на Замкову гору з вулиці Шевченка
Вид на Замкову гору з вулиці Шевченка
Замкова Гора (Україна)
Замкова Гора
Замкова Гора
Замкова Гора (Тернопільська область)
Замкова Гора
Замкова Гора

50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. / 50.0947306° пн. ш. 25.7315167° сх. д. / 50.0947306; 25.7315167Координати: 50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. / 50.0947306° пн. ш. 25.7315167° сх. д. / 50.0947306; 25.7315167

Висота 397 м [1]
Розташування Україна Україна
Тернопільська область,
місто Кременець
Система Кременецькі гори

Commons-logo.svg Замкова гора (Кременець) у Вікісховищі

За́мкова гора́, Бона — гора-останець, належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і піднімається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Має історичну назву — Бона (із середини XVI ст.), на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци.

Гора з трьох боків обмежена глибокими ярами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з'єднана з плато.

Складена палеогенними і неогенними відкладами (пісками, пісковиками, оолітовими вапняками), в основі яких — біла писальна крейда крейдяної системи.

Схили гори вкриті сосновим лісом.

Історія[ред.ред. код]

Галицько-Волинський літопис містить першу письмову згадку про укріплення міста Кременець на горі Замковій, датовану 1227 роком, у зв'язку з тим, що військо угорського короля Андраша II не змогло захопити місто[1].

Взимку 12401241 років місто витримало тривалу облогу татаро-монгольських орд хана Батия, а в 1254 році воно вистояло перед військами золотоординського воєводи Куремси. Але у 1259 році, на вимогу темника Бурундая, волинський князь Василько Романович змушений був зруйнувати кременецьку фортецю[1].

Наприкінці XIV століття волинський князь Любарт збудував на горі новий кам'яний замок[1].

І тільки восени 1648 року, мало не вперше в історії Кременця, його здобуло і зруйнувало козацьке військо Максима Кривоноса і полковника Филона Джалалія, після чого замок більше не відбудовували[1].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]