Замкова гора (Кременець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замкова Гора
Гора Бона
Назва на честь (епонім):
  • Бона Сфорца
  • Вид на Замкову гору з вулиці Шевченка
    Вид на Замкову гору з вулиці Шевченка

    50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. / 50.09473056000000213° пн. ш. 25.73151667000000131° сх. д. / 50.09473056000000213; 25.73151667000000131Координати: 50°05′41″ пн. ш. 25°43′53″ сх. д. / 50.09473056000000213° пн. ш. 25.73151667000000131° сх. д. / 50.09473056000000213; 25.73151667000000131
    Країна Flag of Ukraine.svg Україна
    Регіон Кременець
    Розташування Тернопільська область
    Тип гора і останець
    матеріал Пісковик, вапняк, Пісок, Крейда
    Висота 397 м [1]
    Замкова Гора. Карта розташування: Україна
    Замкова Гора
    Замкова Гора
    Замкова Гора (Україна)
    Замкова Гора. Карта розташування: Тернопільська область
    Замкова Гора
    Замкова Гора
    Замкова Гора (Тернопільська область)
    Замкова гора у Вікісховищі?

    За́мкова гора́, Бона — гора-останець, належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і піднімається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. Абсолютна висота близько 397 м.р.м.

    Загальні відомості[ред. | ред. код]

    Має другу назву — Бона , на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци, що володіла замком на горі у XVI столітті.

    Гора з трьох боків обмежена глибокими ярами, лише зі сходу вузькою смугою вододілу з'єднана з плато.

    Складена палеогенними і неогенними відкладами (пісками, пісковиками, оолітовими вапняками), в основі яких — біла писальна крейда крейдяної системи.

    Схили гори вкриті сосновим лісом.

    Історія[ред. | ред. код]

    Галицько-Волинський літопис містить першу письмову згадку про укріплення міста Кременець на горі Замковій, датовану 1227 роком, у зв'язку з тим, що військо угорського короля Андраша II не змогло захопити місто[1].

    Взимку 12401241 років місто витримало тривалу облогу татаро-монгольських орд хана Батия, а в 1254 році воно вистояло перед військами золотоординського воєводи Куремси. Але у 1259 році, на вимогу темника Бурундая, волинський князь Василько Романович змушений був зруйнувати кременецьку фортецю[1].

    Наприкінці XIV століття волинський князь Любарт збудував на горі новий кам'яний замок[1].

    І тільки восени 1648 року, мало не вперше в історії Кременця, його здобуло і зруйнувало козацьке військо Максима Кривоноса і полковника Филона Джалалія, після чого замок більше не відбудовували[1].

    Цікаві факти[ред. | ред. код]

    У 2017 на Замковій горі знімали першу звукову доріжку «На віки» до історичного фільму Тараса Химича «Король Данило».[2]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г д Регіональний інформаційний портал ТЕРНОПІЛЬЩИНА: Кременецький замок
    2. Сагаль, О. Фільм про Данила Галицького… А головний герой — тернопільський! / Оля Сагаль // Нова Тернопільська газета. — 2017. — № 28 (19—25 лип.). — С. 5.

    Джерела[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]