Замок Лохштедт

Замок Лохштедт
54°42′25″ пн. ш. 19°57′04″ сх. д.
Тип	замок і археологічна пам'ятка
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Росія : ISO3166-1 alpha-3:RUS; ISO3166-1 цифровий:643;
Розташування	Приморськ
Архітектурний стиль	готика
Замок Лохштедт (Росія)
Замок Лохштедт у Вікісховищі

Замок Лохштедт (нім. Burg Lochstedt) — лицарський замок, розташований в місті Балтійськ (Калінінградська область, Росія). Нині в руїнах.

Історія

Спочатку замок був побудований в Піллау з дерева в 1270 році.

Уже до кінця XIII століття його стіни були споруджені з каменю. Був добре захищений, виконував роль фортеці. Зі сходу і півночі був оточений ровом, а з заходу і півдня — схилами висотою 20 метрів, які спускаються в затоку.

У 1291—1305 роках замок Лохштедт служив резиденцією комтура, в 1265—1581 роках в ньому розміщувалася бурштинова адміністрація. Під час війни 1520—1521 років замок перебував у облозі польського війська. У 1626—1635 роках замок значно постраждав внаслідок шведського вторгнення.

Починаючи з 1705 року, за наказом короля Фрідріха I, замок Лохштедт почали розбирати на будівельні матеріали для спорудження укріплень Піллау. Були розібрані північний та східний флігелі, вежа, оборонні стіни і данцкер. В ході Семирічної війни замок був узятий під контроль російськими військами. У XIX столітті форбург замку кілька разів горів, в результаті чого був зруйнований. З 1880-тих років в замку функціонувала школа. У 1937 році на території замку було проведено археологічні розкопки, розпочалася реставрація, й згодом у відреставрованих приміщеннях розмістився краєзнавчий музей Замланда.

Внаслідок бойових дій Другої світової війни замкові будівлі та споруди перетворилися на руїни, а після закінчення війни руїни замку знову почали розбирати на будівельні матеріали.

У 1945 році з руїн замку Лохштедт науковцями литовської експедиції були вивезені рукописи і книги XVI—XVIII століть, архів Людвіга Рези, твори Крістіонаса Донелайтіса. У 1967 році в підвалах замку було виявлено старовинні рукописи. У грудні 1989 року руїни обстежила експедиція журналу «Шпігель». У 2000 році цокольні поверхи і підвали були зруйновані екскаваторами та бульдозерами під час проведення розкопок.

На відстані 100 м на захід від руїн замку знаходиться також зруйноване кладовище приходу Лохштедт.

Галерея

• 
  Вид з півдня
• 
  Вид з південного сходу
• 
  Вид зі сходу
• 
  Вид з півночі
• 
  Малий зал комтура св. Михайла
• 
  Малий зал комтура св. Михайла
• 
  Малий зал комтура св. Михайла
• 
  Настінний розпис у залі комтури
• 
  Приміщення кухні
• 
  Креслення замку
• 
  План замку
• 
  Поверховий план 1702 року

Література

• Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 134, Ziffer 7.
• August Eduard Preuß: Preußische Landes- und Volkskunde oder Beschreibung von Preußen. Ein Handbuch für die Volksschullehrer der Provinz Preußen, so wie für alle Freunde des Vaterlandes. Gebrüder Bornträger, Königsberg 1835, S. 500.
• Karl Emil Gebauer: Das Ordenshaus Lochstätt (Ein Beitrag zur genaueren Kunde des Samlandes). In: Preußische Provinzial-Blätter. Band 19, Königsberg 1838, S. 1-16 und S. 127—144.
• Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreussichen Landschaft Samland. Königsberg 1844 S. 96-97.
• Adolf Boetticher, Bau- und Kunstdenkmäler des Samlandes, Königsberg 1891
• Conrad Steinbrecht: Die Baukunst des Deutschen Ritterordens in Preußen — Bd. 3, Schloss Lochstedt und seine Malereien. Springer, Berlin 1910.
• Karl-Heinz Clasen: Die Deutschordensburg Lochstedt, Königsberg 1927
• Tomasz Torbus: Die Konventsburgen im Deutschordensland Preußen. Oldenbourg, München 1998 ISBN 3-486-56358-0 .

Посилання

• Історія замку (нім. [Архівовано 20 січня 2017 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 20 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія «Пруссія39» https://www.prussia39.ru/sight/index.php?sid=1052 [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]