Замок у Крупе
| палацовий замок у Крупе Zamek w Krupe | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| вид палацу замку Крупе | ||||
  палацовий замок у Крупе палацовий замок у Крупе (Польща) | ||||
| Країна | Польща | |||
| Територіальна одиниця | Красноставський повіт | |||
| Місцезнаходження |
 Крупе | |||
| 51°01′ пн. ш. 23°13′ сх. д. / 51.017° пн. ш. 23.217° сх. д.Координати: 51°01′ пн. ш. 23°13′ сх. д. / 51.017° пн. ш. 23.217° сх. д. | ||||
| Стиль | епохи відродження | |||
| Засновник | Єжи Крупський | |||
| Час заснування | середньовіччя | |||
| Спорудження | 14 століття | |||
| Відомі мешканці | Крупські (до 1577 р.), Ожеховські (після 1577 р.), Самійло Зборовський, Самуель Гноїнський, Немирич, Бучацький і Рей. | |||
| Сучасний стан | законсервований музей, відкритий відвідувачам, 1500 експонатів палацу у краєзнавчому музеї Краснистава | |||
| Розташування | біля автотраси «Краснистав — Рейок» | |||
| Власник | викупив у держави приватний власник | |||
|
примітки
| ||||
 | ||||
 палацовий замок у Крупе у Вікісховищі | ||||
Замок Крупе (пол. Zamek w Krupem) — палацовий замок у селі Крупе (Красноставський повіт, Польща). Цей замок розташований був на порубіжжі, і ніс прикордонну службу. Руїни цієї фортеці розташовані на дорозі з міста Холм у місто Краснистав.
Історія[ред. | ред. код]
Засновником замку в Крупе в 1492 році вважається шляхтич Єжи Крупський герба «Корчак».
Наступний власник замку Зборівський оточив замок навісними стінами з бійницями для стрільців, розбудував його. Відомо, що замок мав чотири фортифікаційні вежі, прикрашені гербом «Ястшембець», а також браму[2]. Крім того, замок захищав рів із водою та підйомний міст. У 1577 р. Крупе став власністю Холмського каштеляна Павла Ожеховського, який почав розширювати замок палацовою прибудовою, надав будівлі стилю епохи Відродження.
У 1648–1651 рр. архітектура замку була ушкоджена артилерійськими обстрілами козацької навали війська Богдана Хмельницького з татарами, а в 1655 р. під час Північної війни 1655—1660 рр. замок постраждав від нападу армії шведів. Він часто змінював власників, переживав військові напади і пожежі, і знову — відновлення[3].
Один із власників замку на прізвище Рей близько 1780 року побудував поруч із замком маєток, що зберігся донині[4].
Після збройних подій повстання, пов'язаного з Поділом Речі Посполитої й пожежі в 1794 р. замок не відновлювали.
Під час Другої світової війни у ХХ ст. німці використовували цей замок, розібрали північну частину його стін[4].
У 1962 році збережені руїни замку консервували музейні працівники, частково почали оновлювати замок. 1500 експонатів, знайдених під час розкопок на території замку, знаходяться у краєзнавчому музеї міста Краснистав.
Власники[ред. | ред. код]
- Єжи Крупський (*1472—†1548) шляхтич гербу «Корчак»,
- Павло Ожеховський (бл.1550—†1612) шляхтич гербу «Рогаля»,
- Самійло Зборовський (—†1584) шляхтич гербу «Ястшембець»,
- Самуель Гноїнський,
- Немирич,
- Бучацький,
- Рей.
Опис замку[ред. | ред. код]
Замок складається з палацу та фортифікації, бастеї. Головна частина замку була споруджена на площі, план якої був оточений внутрішнім оборонним ровом. Довкола територію оточували муровані стіни, утворюючи бастіон із баштами, а також болото й ставок. Першим розбудовано північно-західне крило. Будівля була увінчана парапетом, аркадами; на першому поверсі з каменю півколонами від підлоги — цегляні стовпи. У цій частині замку були представницькі приміщення, зали. Житлові приміщення знаходились у сусідній західній вежі. Південно-західне крило, закрите у внутрішній двір, побудоване у 1604—1608 роках[3]. На першому поверсі розташовувались також підсобно-господарські приміщення, а нагорі — кімнати відпочинку, їдальня. Крім того, це крило було завершено мансардою, аттикою. Фасади елевації, виконані в техніці сграффіто, охороняв її кордоновий карниз. Вікна були рустовані, обрамлені ритмічно.
До замку вів підйомний міст — вхід через ворота на великий двір-колодязь. В цілому будівля мала оборонний характер з бастіонами на кутах споруди на квадратному фундаменті. Надбрамна башта мала вікна для стрільців (бійниці й оглядові місця), на першому поверсі були розташовані склепіння вітальні. Пізніше над воротами був встановлений барельєф із зображенням герба «Ястшембець». Нижче рівня віталень, нижче жител слуг замку і майстерні з ремісниками, знаходилися стайні.
Французький художник Адам Леру зробив докладний малюнок замку Крупе (його альбом був виданий у 1857—1860 роки Департаментом літографії Адольфа Пецка в Варшаві)[5].
В ілюстрованому щорічнику Ян Стифі в 1863 році опублікував зображення замку Крупе (гравюра на дереві)[6].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Загальний вид руїн замку Крупе у XIX ст. -
Загальний вид руїн замку Крупе у XXI ст. -
дошка інформації про замок -
дошка інформації про замок -
-
-
-
-
-
-
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
- Список замків Польщі (перелік)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo lubelskie (пол.)
- ↑ Krupe w «Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Tom XIV (Worowo — Żyżyn) z 1895 r. (пол.)
- ↑ а б Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERSITAS Kraków 1999 — Irena Rolska-Boruch [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Zamek w Krupe-Bastejowy zamek szlachecki [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Leksykon Lublin [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Zasoby biblioteki cyfrowej Uniwersytetu Łódzkiego [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Tomasz Jurasz: Zamki i ich tajemnice. Warszawa: Wydawnictwo Iskry, 1972 r. (пол.)
- Irena Rolska-Boruch: Murowane zamki i dwory w ziemi chełmskiej w wiekach XVI i XVII [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Irena Rolska-Boruch: «Domy pańskie» na Lubelszczyźnie od późnego gotyku do wczesnego baroku. Wydawn. KUL, 1 sty 2003 r. — str. 280, 2003. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Zamek w Krupe-Bastejowy zamek szlachecki [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
