Замок (споруда)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок Кардіфф

За́мок — укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами[1]. Як правило, замок займав найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. До наших днів зберіглася велика кількість замків, які визнані пам'ятками історії та культури.

Етимологія[ред.ред. код]

Етимологічно замок — «укріплене житло феодала доби середньовіччя», «місце, де стояв замок; руїни замку».[2] Запозичення з польської мови.

Походження[ред.ред. код]

Замок Нойшванштайн (Neuschwanstein), зведений у XIX столітті за наказом Людвіга Баварського.

Найчастіше під словом замок мають на увазі середньовічний європейський замок. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання) середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.

З ростом місцевих громад стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити міцний захист периметра. Замкові стіни разом з вежами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замку для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті.

Замки також будувалися для оборони ключових точок місцевості, таких як гірські переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементи рельєфу: скелі, ріки, пагорби тощо.

Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Переважна більшість з них перетворена на пам'ятки історії та архітектури.

Функції[ред.ред. код]

Головні функції феодальних замків з передмістями:

  • воєнні (засіб контролю над територією, центр воєнних операцій),
  • адміністративно-політичні (адміністративний центр навколишньої території, місце, де концентрувалось політичне життя країни),
  • житлові (місце проживання поважних осіб та великих землевласників).

Елементи[ред.ред. код]

Панорама замку Мальборк (Марієнбург) в Польщі.

Основні елементи замку:

  • Рів (заповнений водою або сухий).
  • Насипний або природній пагорб, підвищення задля кращої обороноздатності (не обов'язково).
  • Внутрішній двір.
  • Донджон (головна вежа).
  • Захисна стіна.

Історія[ред.ред. код]

Першими попередниками замків вважаються укріплення в Асирії, що були побудовані протягом VIII-VII століття до н. е. Прототипи замків можна спостерігати в архітектурі Стародавнього Риму.

Замок Яромержице і костел Св. Маркети

Після занепаду Римської імперії та появи варварських королівств, внаслідок феодальної роздробленості та міжусобних воєн, дім феодала повинен був виконувати житлову та оборонну функцію. В Західній Європі замки, саме як житла дворян-феодалів почали масово з'являтись з X століття. В Англії замкове будівництво досягло найбільшого розквіту в XII столітті.

Після завершення епохи Середньовіччя внаслідок поширення гармат та вогнепальної зброї стратегічна та оборонна роль замків стала помітно меншою.

В XXI століття замки є цінними пам'ятками історії та архітектури. Деякі із замків використовуються як готелі. Великого поширення набули реконструкції замків задля їх збереження для нащадків.

Різновиди замків[ред.ред. код]

Європейський замок[ред.ред. код]

Усією Західною Європою живим відгомоном середньовіччя залишаються лицарські замки. Від одних збереглися тільки мальовничі руїни, але чимало вистояли і залишилися майже незайманими. Спочатку замок був дерев'яною вежею (донжон), розділеною на декілька поверхів-ярусів, оточених земляним валом, огорожею і ровом. Вибирали стратегічно важливі місця, що панували б в ландшафті: гору, скелю, край обриву, острів. Коли перейшли до кам'яного будівництва, замки поступово перетворилися в складні оборонні комплекси. Головний принцип їхнього устрою — створення низки перешкод для нападників. Через рів, часто заповнений водою, до замку можна було дістатися лише через розвідний міст. Головним укріпленням були декілька рядів зубчатих мурів з вежами. Обов'язково на подвір'ї замка був колодязь або створювався великий запас води на випадок облоги. На окремому дворі будували домівку для власника, церкву або каплицю, господарські приміщення, арсенал тощо.

Замок Лідс

Японський замок[ред.ред. код]

Головна вежа замку Хімедзі

Докладніше: Японський замок

Основною складовою японського замку є один або декілька замкових дворів різної висоти, що оточені ровом і валами, мають стіни і ворота, укріплені баштами. Характерною рисою є відсутність стін, що захищають призамкове поселення. Центральною будівлею замку є зазвичай палац володаря замку, а з XVI століття — головна башта тенсю.

Японські замки пройшли еволюцію від укріплених частоколом і ровами дерев'яних поселень періоду Яйої до великих кам'яних фортець періоду Сенґоку та Едо. Замки VII - IX століть будувалися за корейським взірцем на високих неприступних горах, а з кінця XVI століття на рівнинній місцевості. У мирний час вони служили місцем проведення нарад васалів володаря, а у воєнний час — місцем оборони і переховування населення навколишніх поселень. У 1615 році багато замків було зруйновано за наказом сьоґунату Токуґава для профілактики заворушень. Більша частина з тих, що залишилися, виконували функцію помешкання володарів ханів.

Залежно від місця розташування японські замки поділяються на:

  • Гірські
  • Пагорбові
  • Рівнині

Найбільшим в історії японським замком був замок Едо, проте половина його замкових споруд не збереглася. Найповніше зберігся замок Хімедзі, що заненсений до Національних скарбів Японії та пам'яток світової спадщини ЮНЕСКО. До японських замків також відносять палац рюкюських ванів Шюрі на Окінаві та П'ятибастіонну фортецю західного типу в Хакодате.

Структура[ред.ред. код]

Будівництво[ред.ред. код]

Сучасне використання[ред.ред. код]

В XXI столітті замки є цінними пам'ятками історії та архітектури. Деякі із замків використовуються як готелі, ресторани чи музеї. Великого поширення набули реконструкції замків задля їх збереження для нащадків.

Замки в культурі[ред.ред. код]

Замки світу[ред.ред. код]

Вельтруси неподалік Праги

Європа[ред.ред. код]

Замок Кока

Азія[ред.ред. код]

Двори замку Осака

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ЗАМОК – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (uk). Процитовано 2017-03-15. 
  2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 232)

Джерела та література[ред.ред. код]

  • І. С. Пустиннікова, Н. Ю. Безпалова. Середньовічні замки Європи. 2010, «Mikko Сервіс», ISBN: ISBN 978-966-2270-07-5
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]